Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та за зустрічним позовом товариства з обмеженню відповідальністю "Славутич" до ОСОБА_6, треті особи: державне підприємство Центр державного земельного кадастру, Дніпропетровська регіональна філія Центру державного земельного кадастру, про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним за касаційною скаргою товариства з обмеженню відповідальністю "Славутич" на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2009 року,

У травні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 листопада 2007 року втрачав свою чинність укладений у 2002 році між нею та товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич" (далі – ТОВ "Славутич") договір оренди земельної ділянки. У серпні 2007 року вона письмово попередила відповідача про відсутність наміру переукладати договір на новий строк. У жовтні 2007 року уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з приватним підприємством "Аграрною фірмою "Борисфен" (далі – ПП АФ "Борисфен") терміном на п'ять років, який у встановленому порядку був зареєстрований. У квітні 2008 року їй надійшло повідомлення про те, що на реєстрації в Томаківському відділі Дніпровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" знаходиться договір оренди земельної ділянки, укладений нею 2 листопада 2007 року з ТОВ "Славутич". Оскільки договір оренди земельної ділянки від

2 листопада 2007 року вона не підписувала, й зміст договору не відповідає вимогам закону, просила визнати його недійсним.

ТОВ "Славутич" звернулося із зустрічним позовом про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним, указуючи, що в 2002 році між ним і ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки на строк до 1 листопада 2007 року. Скориставшись своїм переважним правом на переукладення договору, товариство 2 листопада 2007 року уклало з ОСОБА_6 новий договір оренди земельної ділянки. Оскільки діями ОСОБА_6 щодо укладення договору з іншою особою були порушені його права, уточнивши та доповнивши позовні вимоги, ТОВ "Славутич" просило суд визнати договір оренди земельної ділянки укладеним та зобов'язати Томаківській відділ Дніпровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру вчинити дії щодо його державної реєстрації.

рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2009 року, первісний позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено. Визнано договір оренди земельної ділянки від 2 листопада 2007 року укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "Славутич", недійсним.

У касаційній скарзі ТОВ "Славутич" просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки був підписаний не уповноваженою товариством особою та не містить однієї з істотних умов договору оренди землі, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для визнання договору недійсним.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3

ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Установлено, що 5 червня 2008 року, на виконання припису прокурора, Томаківським відділом Дніпровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру було скасовано проведену 22 квітня 2008 року державну реєстрацію спірного договору від 2 листопада 2007 року.

Таким чином, у зв’язку з відсутністю державної реєстрації договір не є укладеним, а відповідно до змісту ст. 215 ЦК України недійсним може бути визнано лише укладений договір. У разі коли на виконання юридично ще не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.ст. 1212- 1215 ЦК України).

Вирішуючи спір, суди на зазначене уваги не звернули та ухвалили рішення про визнання договору недійсним із порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в первісному позові.

Разом з тим, установивши, що державну реєстрацію договору скасовано, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Славутич" про визнання договору укладеним.

За таких обставин у частині вирішення зустрічного позову рішення суду відповідно до ст. 337 ЦПК України слід залишити без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженню відповідальністю "Славутич" задовольнити частково.

рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2009 року в частині задоволення первісного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити . У решті - судові рішення залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.