Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С, -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Новомиргородського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області (далі – Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області), УМВС України в Кіровоградській області, Державного казначейства України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2008 року,

У травні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 7 травня 2004 року працівники Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області разом із працівниками УМВС України в Кіровоградській області незаконно його затримали і утримували у приміщенні міліції до 4 години 8 травня 2004 року. До нього також застосовувалися тортури, внаслідок чого йому заподіяні легкі тілесні ушкодження. За даним фактом порушено кримінальну справу. Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 25 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 5 тис. грн. завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2008 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено у зв’язку з безпідставністю.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 7 травня 2004 року близько 16 годин невстановлені органом досудового слідства працівники УМВС України в Кіровоградській області за участю працівників Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, перевищуючи власні службові повноваження, безпідставно затримали на станції технічного обслуговування, розташованої на території комбікормового заводу у м. Новомиргороді Кіровоградської області, ОСОБА_3 із застосуванням фізичної сили та наручників, посадили його до автомобіля і виїхали до м. Кіровограда. По дорозі працівники міліції зупинялись і наносили заявникові тілесні ушкодження.

Цього ж дня приблизно о 22 годині його доставили до Ленінського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, незаконно утримували в службовому кабінеті, били його руками і гумовою палицею у різні частини тіла. У подальшому ОСОБА_3 помістили до кімнати адміністративно затриманих, де незаконно утримували до 2 годин 8 травня 2004 року. Надавши позивачеві медичну допомогу, його звільнили і доставили до місця проживання.

За заявою ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за фактом перевищення службових повноважень та завідомо незаконного затримання відносно службових осіб УМВС України в Кіровоградській області, але слідство по справі на момент винесення судового рішення ще тривало і будь-якого рішення у даній справі прийнято не було.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що сам факт порушення кримінальної справи не є підставою для відшкодування моральної шкоди, тому звернення позивача за захистом своїх прав є передчасним.

Проте згадані обставини підтверджуються матеріалами кримінальної справи №80-718: постановою про порушення кримінальної справи; постановою від 12 жовтня 2004 року про визнання ОСОБА_3 потерпілим; протоколами допиту в якості потерпілого та додаткового допиту потерпілого від 12 жовтня 2004 року та від 18 січня 2008 року; висновками судово-медичної експертизи №116 від 20 квітня 2005 року; висновками за результатами перевірки матеріалів скарги ОСОБА_3 та службового розслідування фактів, викладених у його скаргах, іншими письмовими доказами у справі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачеві була заподіяна моральна шкода внаслідок незаконного затримання, утримання у службових приміщеннях органу внутрішніх справ, протиправного насильства з боку працівників міліції.

Безпідставно скасовуючи законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального права.

Ураховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2008 року скасувати, рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 липня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.