644/9619/16-а Про визнання бездіяльності Міністерства оборони України протиправною та зобов'язання Міністерства оборони України вчинити певні дії - 18.04.2018 Прийняття

за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Харківський обласний військовий комісаріат, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (у складі судді Бабенко Ю. П.) від 22 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Григорова А. М., Подобайло З. Г., Тацій Л. В.) від 26 вересня 2017 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Харківський обласний військовий комісаріат, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п. 14 протоколу № 86 від 07 жовтня 2016 року комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (975-2013-п) (далі - Порядок № 975);

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів ОСОБА_2 на доопрацювання;

- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (2011-12) (далі - Закон № 2011-XII (2011-12) ), Порядку № 975 (975-2013-п) та наказу Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року (z1294-14) ;

- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (2136-19) (далі - Закон № 2136-VIII (2136-19) ) подати у 30 денний строк після набрання рішенням чинності, звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, однак відповідач заяву позивача про виплату такої допомоги не розглянув, а документи повернув на доопрацювання, чим порушив його права. Позивач вказує, що чинним законодавством України, яке регулює питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, не передбачено можливості повернення документів на доопрацювання.

На думку позивача, Міністерство оборони України, як розпорядник бюджетних коштів, повинно було у місячний строк після надходження документів прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

3. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано п. 14 протоколу № 86 від 07 жовтня 2016 року комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги;

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення у місячний строк після надходження документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975 (975-2013-п) ;

- визнано протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів ОСОБА_2 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги на доопрацювання;

- зобов'язано Міністерство оборони України розглянути у місячний строк після набрання даною постановою законної сили питання щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги і прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги;

4. 05 січня 2018 року до Верховного Суду було передано з Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 644/9619/16-а, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2017 року була залишена без руху.

5. У встановлений строк Міністерством оборони України усунуто недоліки касаційної скарги. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

6. Міністерством оборони України у касаційній скарзі було заявлено клопотання про зупинення виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 644/9619/16-а до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції.

7. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2018 року у зазначеній справі відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу, а також заперечення щодо клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

8. 05 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому він просив відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

9. Відзив обґрунтовано тим, що документ про обставини поранення, на необхідність надання яких вказував відповідач, надаються лише у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби. У той же час як було встановлено судом першої інстанції, позивачу була встановлена інвалідність з причин поранення, контузії та захворювання, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби. На думку позивача, Міністерству оборони України не надано права повертати документи на доопрацювання.

10. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Краматорського міського суду Донецької області від 11 жовтня 2017 року та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - відмовлено.

11. У касаційній скарзі інших клопотань заявлено не було.

12. У касаційній скарзі скаржник просить розглянути справи за участю його представника.

13. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2018 року справу призначено до попереднього розгляду відповідно до ст. 343 КАС України.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 31 березня 1982 року по 29 березня 1984 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР. У період з червня 1982 року по 29 березня 1984 року позивач входив до складу обмеженого контингенту радянських військ на території Республіки Афганістан з червня 1982 року по 29 березня 1984 року у складі військової частини 65753, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 від 31 березня 1982 року.

15. Згідно довідки до акту огляду МСЕК Серії 10 ААБ № 187893 позивачу 22 липня 2014 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок у зв'язку з контузією та захворювання, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а. с.9).

16. Наведене також підтверджується копією посвідчення інваліда ІІІ групи (а. с. 16), копією витягу з протоколу № 1124 від 17 квітня 2014 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (а. с.17), копією висновку судово-медичної експертизи (а. с.18-19).

17. Харківським обласним військовим комісаріатом було надіслано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок та пакет документів для вирішення питання про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги згідно Порядку № 975 (975-2013-п) .

18. Згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07 жовтня 2016 року № 86 (пункт 14), комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2, оскільки заявником документи подані не в повному обсязі, а саме не надано документ про встановлення йому інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби протягом трьох місяців з часу звільнення зі служби, а також документ, що свідчить про обставини поранення.

19. Вважаючи, що відповідачем протиправно повернуто документи для призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що згідно з абз. 2 п. 13 Порядку № 975 (975-2013-п) розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

21. Прийняття Міністерством оборони України рішення про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги або відмову у її призначенні, однак у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання та порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів.

22. Оскільки питання про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України фактично розглянуто не було, суди дійшли висновку, що для захисту прав позивача, необхідно зобов'язати відповідача розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення про призначення або відмову у призначенні такої допомоги.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Міністерство оборони України не розглядало заяву позивача по суті, а лише повернуло документи у зв'язку з ненаданням повного пакету документів, за відсутності якого неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Відповідач зазначає, що позивачем не надано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

24. На думку відповідача, у порушення ст. 24 КАС України в редакції Закону № 2136-VIII (2136-19) справа розглядалася у суді першої інстанції з порушенням правил предметної підсудності.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

26. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

27. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

29. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування норм права.

30. Оцінюючи доводи скаржника, колегія суддів виходить з того, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо повернення для доопрацювання документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

31. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

32. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII).

33. У відповідності до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

34. Пунктом 3 Порядку № 975 (975-2013-п) визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

35. Згідно п. 12 Порядку № 975 (975-2013-п) призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міністерство оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

36. Надаючи оцінку діям відповідача щодо повернення документів позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності для доопрацювання, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що у відповідності до п. 13 Порядку № 975 (975-2013-п) розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.

37. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постанові від 30 січня 2018 року (справа № 806/986/16).

38. Відтак, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що у зв'язку з неприйняттям відповідачем після надходження документів позивача відповідного рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Міністерства оборони України розглянути документи щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові і прийняти відповідне рішення.

39. Водночас колегія суддів звертає увагу на помилковість доводів відповідача, вказаних ним у касаційній скарзі щодо того, що у суді першої інстанції справа розглядалася неповноважним складом суду, з огляду на таке.

40. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України в редакції Закону № 2136-VIII (2136-19) (яка була чинною на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій), яка визначає предметну підсудність адміністративних справ, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, - підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

41. Згідно фактичних обставин, встановлених судами, предметом спору в даній справі є призначення й виплата одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

42. Одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена ч. 4 ст. 16 Закону № 2011-XII, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір правильно розглянутий місцевим загальним судом як адміністративним за правилами предметної підсудності.

43. Посилання відповідача на ст. 24 КАС України в редакції Закону № 2136-VIII (2136-19) , згідно з якою адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність міністерства, розглядаються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів, є необґрунтованими, оскільки ця стаття передбачає випадки, коли адміністративне судочинство здійснюється колегією суддів, та не визначає правила предметної підсудності адміністративних справ, які наведені у ст. 18 цього Кодексу.

44. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог позивача.

45. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

46. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 341, 343, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 644/9619/16-а залишити без змін.