Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Луспеник Д.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 6 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

Рішенням Рівненського міського суду від 6 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 жовтня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 15 відсотків від заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 18 червня 2009 року, і до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить змінити оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнутих з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки до 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу), що на теперішній час складає 450 грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з липня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 6 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 жовтня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.