Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Перепічай В.С.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 3 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 3 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Коростишівської міської ради Житомирської області, третя особа – державний нотаріус Мошковська З.І., про визнання свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними,

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 травня 2002 року визнано недійсним свідоцтво про право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 видане на ім’я ОСОБА_4 та зобов’язано Коростишівську міську раду видати ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на вказану квартиру на підставі рішення Коростишівської міської ради № 468 від 18 жовтня 2000 року. 16 жовтня 2002 року Коростишівська міська рада видала свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я позивачки та ОСОБА_4, який помер 13 серпня 2001 року. Після смерті ОСОБА_4 Коростишівська державна нотаріальна контора видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири. Позивачка просила визнати недійсними свідоцтва про право власності №2 від 16 жовтня 2002 року та про право на спадщину за законом видане на її ім’я.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 3 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним залишено без розгляду.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 3 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 3 листопада 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Коростишівської міської ради Житомирської області, третя особа – державний нотаріус Мошковська З.І., про визнання свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 3 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 3 листопада 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.