Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №13" (далі – КП "ВРЕЖО №13") до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2008 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 6 травня 2009 року,

У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка мешкає в АДРЕСА_2 і зобов’язана своєчасно вносити квартирну плату та оплату за комунальні послуги, проте своїх обов’язків не виконує, у зв’язку з чим у період з 1 березня 2003 року до 31 січня 2008 року утворилася заборгованість у розмірі 6 197 грн. 45 коп., яку КП "ВРЕЖО №13" просив стягнути з ОСОБА_3

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2008 року позов задоволено в повному обсязі.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 6 травня 2009 року рішення районного суду змінено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП "ВРЕЖО №13" заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам за період з 1 листопада 2004 року до 31 січня 2008 року в сумі 3 251 грн. 46 коп., у решті – рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як установлено судом, ОСОБА_3 з 14 січня 1994 року зареєстрована і мешкає у квартирі АДРЕСА_1.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 постійно проживає у зазначеному жилому приміщенні, користується комунальними послугами, проте квартирну плату та оплату за комунальні послуги не проводила, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 1 березня 2003 року до 31 січня 2008 року на загальну суму 6 197 грн. 45 коп.

Ухвалюючи рішення, апеляційний суд, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про застосування загального строку позовної давності у три роки відповідно до вимог ст. ст. 257, 267 ЦК України, тому стягнення заборгованості по сплаті комунальних послуг повинна бути стягнута з відповідачки з 1 жовтня 2004 року по 31 січня 2008 року, тобто в межах трирічного строку.

Апеляційна інстанція свої висновки мотивувала в рішенні відповідно до норм процесуального закону.

Наведені в касаційній скарзі доводи про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а викладені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 6 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

.