Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Мойсюка М.І.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову компенсацію,

В червні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила:

визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області щодо призначення та виплати одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 7586 грн, що не відповідає вимогам сатті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (796-12) (далі - Закон № 796-XII (796-12) );

стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області недоотриману суму одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 50014 грн, виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, визначених законом про державний бюджет на момент втрати годувальника та фактично виплаченою сумою.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що є дружиною померлого громадянина ОСОБА_5, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. У квітні 2012 року звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області із заявою щодо перерахунку суми компенсації у відповідності та на підставі вимог статті 48 Закону № 796-XII, проте отримала відмову з посиланням на те, що одноразову компенсацію за втрату годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, було здійснено у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20 квітня 2007 року № 649 (649-2007-п) (далі - постанова № 649), а тому підстави для перерахунку вказаної компенсації відсутні.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 26 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області щодо відмови нарахуванні ОСОБА_4 одноразової компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону № 796-XII; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову компенсацію у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на час втрати годувальника, відповідно до статті 48 Закону № 796-XII з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є дружиною померлого громадянина ОСОБА_5, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою; Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області в січні 2012 року згідно поданої позивачем заяви від 04 січня 2012 року нараховано та виплачено передбачену статтею 48 Закону № 796-XII одноразову компенсацію у розмірі 7586 грн, який визначено постановою № 649 (649-2007-п) .

Статтею 48 Закону № 796-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 62 Закону № 796-XII роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (v020p710-11) закріплено, що в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України; відповідно до положень Закону № 796-XII (796-12) визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (v003p710-12) визначено наступне. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України (2456-17) , закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Постановою № 649 (649-2007-п) , чинною на час виникнення спірних відносин, установлено розміри виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, - 7586 гривень.

Пунктом 3 Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року № 4282-VI (4282-17) встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки дії відповідача при призначенні та виплаті у 2012 році ОСОБА_4 передбаченої статтею 48 Закону № 796-XII одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, визначеному постановою № 649 (чинною на час виникнення спірних відносин), є правомірними.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року скасувати, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 26 липня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .

.