Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління житлово-комунального господарства "Біличі", Орган опіки та піклування виконкому Коцюбинської селищної ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління житлово-комунального господарства "Біличі", Орган опіки та піклування виконкому Коцюбинської селищної ради, про зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні квартирою,

У червні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 2 квітня 1985 року йому за ордером НОМЕР_1 надана чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 на сім’ю у складі з 6 осіб. На теперішній час у квартирі зареєстровані він, відповідачі та треті особи. Відповідачі у цій квартирі не проживають з 1993 року, постійно мешкають у квартирі АДРЕСА_2, їхнього майна в спірній квартирі не має, вони не проводять оплату комунальних послуг. У зв’язку з непроживанням відповідачів у спірній квартирі з 1993 року, просив визнати їх такими, що втратили право на користування спірною квартирою.

Не погоджуючись із зазначеним позовом, ОСОБА_2. в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_7 звернулися до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що вони постійно зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 разом з позивачем та третіми особами. Вказана квартира надана ОСОБА_1. за ордером від 2 квітня 1985 року НОМЕР_1 на сім’ю у складі 6 осіб. У теперішній час в квартирі зареєстровано 8 осіб. З 2005 року вони не можуть користуватися вказаною квартирою, так як ОСОБА_1. перешкоджає їм в цьому, не надає ключі від вхідних дверей квартири, не допускає їх в квартиру через те, що між ними склалися неприязні стосунки та вони вимушені тимчасово мешкати у квартирі АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_8. з якою він розлучився. Оскільки ОСОБА_8. створює нову сім’ю і їм ніде жити, просили зобов’язати ОСОБА_1. не чинити їм перешкоди у користуванні спірною квартирою та вселити їх до неї.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 5 листопада 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги задоволено та зобов’язано ОСОБА_1. не чинити перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселено останніх до спірної квартири.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 січня 2008 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 5 листопада 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1. задоволено та визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3. такими, що втратили право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та залишення без змін рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що відповідачі: ОСОБА_2. та ОСОБА_3. з 1993 року в спірній квартирі не проживають, оскільки саме з цього часу переселилися до гуртожитку, 8 листопада 2002 року їм видано ордер № 75 ( а.с. 105) на право зайняття жилого приміщення – однієї кімнати в квартирі АДРЕСА_2 площею 18 кв.м.

Рішенням Ірпінського міського суду від 14 вересня 2006 року за ОСОБА_8., дружиною ОСОБА_2, шлюб з якою розірвано у 1998 році, визнано право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2. Цим рішенням суду встановлено факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншими членами їхньої сім’ї у цій однокімнатній квартирі.

Комунальні послуги станом на 13 серпня 2007 року на квартиру АДРЕСА_2, яка згідно свідоцтва про право власності на від 28 березня 2007 року № 41 належить ОСОБА_8., нараховуються на 4 осіб, у тому числі і на відповідачів ( а.с. 78) .

Визнаючи відповідачів такими, що втратили право на користування спірною житловою площею, апеляційний суд правильно виходили з того, що вони не проживають у цій квартирі з 1993 року без поважних причин, тому згідно з вимогами ст. ст. 71, 72 ЖК України є такими що втратили право на користування цим житлом.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 29 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.