ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Верхньоясенівська сільська рада, про відновлення межі земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
в с т а н о в и л а :
У травні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про відновлення межі земельної ділянки, посилаючись на те, що йому на праві власності належить земельна ділянка, яка межує з під’їзною дорогою, проте відповідач самовільно зайняв ділянку, що використовується як дорога.
Позивач просив зобов’язати ОСОБА_2. відновити межу між його земельною ділянкою та земельною ділянкою, що використовується як під’їзна дорога.
Судом до участі в справі як третю особу залучено Верхньоясенівську сільську раду.
Згодом позивач доповнив позов і просив також зобов’язати відповідача не чинити йому перешкод у користуванні під’їзною дорогою.
Рішенням Верховинського районного суду від 12 серпня 2009 року позов задоволено частково, постановлено зобов’язати відповідача не чинити позивачу перешкод у користуванні під’їзною дорогою; в задоволенні решти позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін