Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою державної податкової інспекції у Артемівському районі у м. Луганську про розкриття банком АК "Промінвестбанк" інформації, яка містить банківську таємницю відносно приватного підприємства "Вірність" ( далі - ПП "Вірність"),

У травні 2008 року ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську звернулася до суду із заявою про розкриття банком АК "Промінвестбанк" інформації, яка містить банківську таємницю відносно ПП "Вірність", в якій просила зобов’язати АК "Промінвестбанк" в особі ЛФ АК "Промінвестбанк" МФО 304308 розкрити та надати ДПІ у Артемівському районні у м. Луганську інформацію, яка містить банківську таємницю стосовно відомостей про обсяг та обіг коштів на рахунку № 26009301848557 ПП "Вірність" ідентифікаційний номер 32649032 з вказівкою назви контрагентів у період з 10 серпня 2007 року по день розгляду справи.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 6 червня 2008 року заява державної податкової інспекції у Артемівському районі у м. Луганську про розкриття банком АК "Промінвестбанк" інформації, яка містить банківську таємницю відносно ПП "Вірність" задоволена частково. Зобов’язано АК "Промінвестбанк" розкрити та надати інформацію, яка містить банківську таємницю стосовно відомостей про обсяг та обіг коштів на рахунку № 2600930184857 ПП "Вірність" з 10 серпня 2007 року по день розгляду справи. У задоволенні вимог ДПІ у Артеміському районі у м. Луганську щодо назви контрагентів ПП "Вірність" відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 22 жовтня 2008 року рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 6 червня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви в частині вимог про надання банком інформації щодо контрагентів ПП"Вірність", суди виходили з того, що банк не повинен надавати таку інформацію, оскільки згідно зі статтею 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банком на виконання рішень судів за рахунками конкретної особи, натомість законом не передбачена можливість розкриття інформації, що містить банківську таємницю, відносно необмеженого кола осіб, а ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську не зазначила конкретних юридичних та фізичних осіб.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди, а також відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів ( пункти 2,6 частини другої статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Статтею 62 цього ж Закону визначений порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до частини першої якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду (пункт 2 частини першої статті 62 Закону); органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу (пункт 4 частини першої ст. 62 Закону).

За змістом зазначених норм закону рішення суду про розкриття банківської таємниці та письмова вимога органу Державної податкової служби України є окремими та самостійними підставами для розкриття банком банківської таємниці.

Суди на зазначені положення закону уваги не звернули та не врахували, що ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську звернулося саме до суду із заявою про розкриття банківської таємниці, а не до банку з письмовою вимогою щодо конкретної юридичної особи, і безпідставно відмовили у задоволенні частини вимог заяви з посиланням на ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Крім того, звертаючись до суду із заявою, ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську відповідно до пунктів 3-5 ст. 288 ЦПК України зазначила особу, відносно якої вимагається розкриття інформації, що містить банківську таємницю, - ПП "Вірність"; обґрунтувала необхідність і обставини, за яких вимагає розкрити інформацію, а також вказала обсяги (межі розкриття) інформації, що містить банківську таємницю, та мету її використання.

Зокрема, заявником зазначено про необхідність отримання інформації щодо контрагентів ПП"Вірність" у зв’язку з неможливістю проведення позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства й відсутністю документів для такої перевірки.

Проте доводи ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську та відповідні положення закону залишилися поза увагою суду.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м. Луганську задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 6 червня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 22 жовтня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.