Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (далі - КП ВТП "Вода") про виконання зобов’язань з державної повірки водолічильника та перерахунок нарахувань за послуги водопостачання за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2009 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з указаним позовом, в якому зазначала, що є споживачем послуг із централізованого водопостачання питної (холодної) води, що надає КП ВТП "Вода". 14 листопада 2004 року в її квартирі встановлено прилад обліку холодної води (водолічильник), за показниками якого здійснювала оплату за її споживання. 2 серпня 2007 року вона отримала припис про проведення періодичної державної повірки водолічильника в третьому кварталі 2007 року за її рахунок, а також отримала повідомлення про те, що в разі непроведення такої повірки в жовтні 2007 року, нарахування за послуги з водопостачання будуть здійснюватися згідно із середньомісячними показаннями засобу обліку води за попередні три місяці, після чого квартирні засоби обліку води будуть зняті з обліку, а нарахування будуть здійснюватися згідно із затвердженими нормами водопостачання, виходячи з кількості осіб, зареєстрованих або фактично проживаючих у квартирі.

Посилаючись на порушення КП ВТП "Вода" вимог чинного законодавства, позивачка просила суд зобов’язати відповідача здійснювати періодичну повірку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж повіреного водолічильника, за його рахунок; перерахунок нарахувань проводити за результатами вимірювань водолічильника та здійснювати нарахування за користування послугами з водопостачання в період проведення періодичної повірки згідно із середньомісячними показниками засобів обліку води.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вимоги позивачки безпідставні, оскільки письмовий договір на користування послугами із централізованого водопостачання та обслуговування приладів обліку води між сторонами не укладався; статут КП ВТП "Вода" не передбачає обслуговування приладів обліку спожитої споживачами води, який знаходиться в її квартирі, тому повірка такого водолічильника повинна здійснюватись за рахунок позивача.

Проте погодитись із такими висновками суду не можна.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України визначені питання, які повинен вирішити суд під час ухвалення рішення.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Статтею 19 Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" (далі – Закон № 2918-ІІІ (2918-14) ) передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто Законом № 2918-ІІІ (2918-14) установлено виключний перелік споживачів, з якими підприємства питного водопостачання укладають договори на надання послуг з питного водопостачання.

Укладання таких договорів особисто з фізичними особами – власниками квартир у багатоквартирних будинках – цим Законом не передбачено.

Положеннями ч. 3 ст. 28 Закону України від 11 лютого 1998 року "Про метрологію та метрологічну діяльність", що регулюють питання повірки засобів вимірювальної техніки, зазначено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань, якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов’язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Виконавцем послуг з централізованого холодного водопостачання згідно з рішенням Харківської міської ради від 18 травня 2005 року № 563 є КП ВТП "Вода".

Згідно з пунктом 16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , плата за послуги з водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання вноситься у разі несправності засобів обліку води.

Таким чином, у порушення положень ст. ст. 212- 214 ЦПК України суд першої інстанції не визначив характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами; не звернув уваги на те, що позивачка користується водою та сплачує кошти за її споживання, що свідчить про наявність фактичних договірних відносин між сторонами; питання необхідності укладення окремого договору на обслуговування приладу обліку води, повірка якого здійснюється не за договором, а за законом з урахуванням вимог матеріального права не з’ясував.

Зазначені недоліки на порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України залишились поза увагою апеляційного суду, який безпідставно залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, тому вони не можуть залишатися в силі та відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 січня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.