Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка естетичної та реконструктивної стоматології" (далі – ТОВ "Клініка естетичної та реконструктивної стоматології") про відшкодування матеріальної та майнової шкоди, завданої наданням некваліфікованих медичних послуг, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 року,

У червні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ТОВ "Клініка естетичної та реконструктивної стоматології" про відшкодування матеріальної та майнової шкоди, завданої наданням некваліфікованих медичних послуг, посилаючись на те, що в грудні 2003 року вона звернулася до відповідача за стоматологічною допомогою. Їй було проведено терапевтичне лікування абсцесу вартістю 3 720 грн. і двічі шинування вартістю 500 грн., ортодонтичне лікування вартістю 1 830 грн. і ортопедичне лікування – встановлення чотирьох металокерамічних мостів і один з’ємний пластмасовий – вартістю відповідно 5 500 грн. і 900 грн., загальною вартістю 6 450 грн.

Надання медичних послуг підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) та наявними в неї чеками з клініки. Лікування на загальну суму 12 500 грн. було закінчено в листопаді 2004 року. Після цього вона зазнала фізичних страждань: не могла їсти та спати від болю, а тому звернулася до відповідача з проханням негайно усунути недоліки. У зв’язку із цим вона вимушена була приходити до клініки щонеділі, де їй підпилювали металокерамічні зуби, спилявши їх до металу. На її прохання в червні 2005 року було знято два нижні мости.

На пропозицію відповідача підготувати всі зуби під коронки, а тоді мости зашинувати через ці коронки або повернути гроші лише за ортопедію не погодилася.

На думку відповідача, медичні послуги було надано якісно. Проте конфліктна комісія Управління охорони здоров’я м. Дніпропетровська надала висновок про те, що станом на 16 січня 2006 року роботи проведено з порушенням критеріїв якості. Таким чином, лікування необхідно розпочинати спочатку.

Діями відповідача їй завдано матеріальної шкоди в розмірі 7 950 грн., з урахуванням індексу інфляції за листопад-грудень 2004 року, 2005 року та січень 2006 року матеріальна шкода становить 9 379 грн. 61 коп., а також моральної шкоди, яка полягає в тому, що з листопада 2004 року вона відчуває сильні болі під час їжі, у постійному ниючому болі в ротовій порожнині, порушенні сну, постійному прийманні знеболюючих препаратів, у вимушеному відвідуванні клініки.

Позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції та витрати, пов’язані з наданням юридичної допомоги, у розмірі 10 379 грн. 61 коп., а також 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 3 червня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Клініка естетичної та реконструктивної стоматології" на користь ОСОБА_1. 7 590 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення про зміну рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди та скасування в частині відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ТОВ "Клініка естетичної та реконструктивної стоматології" на користь ОСОБА_1. 1 800 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. У задоволенні позову ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦКП України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення апеляційного суду ухвалено всупереч цим нормам.

Скориставшись передбаченим ст. 309 ЦПК України правом і змінивши рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди зі стягненням із відповідача 1 800 грн., суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до висновку експерта № 301 за фактом надання стоматологічної допомоги ОСОБА_1. проведене лікування не дає можливості назвати його неправильним і неефективним, достатньо грамотно була проведена санація порожнини рота та досягнутий добрий косметичний результат після ортодонтичного лікування. Лікування не закінчено, воно не може бути повноцінним, а його результат кінцевим. Позивачка претензій до ортодонтичного лікування не висловлювала, її претензії стосуються лише ортопедичного лікування стосовно знятих коронок, продовжувати лікування у відповідача вона не бажає, тому відшкодуванню підлягає лише вартість коронок, які було знято за вимогою ОСОБА_1. 16 травня 2005 року.

Скасовуючи рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди та відмовляючи в позові в цій частині, апеляційний суд виходив із того, що воно не ґрунтується на законі.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", чинній на час виникнення правовідносин між сторонами, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право за своїм вибором вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі); відповідного зменшення ціни виконаної роботи ( наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1. пред’явлено вимоги про відшкодування матеріальної шкоди з підстав надання неякісних стоматологічних послуг.

Поклавши в основу рішення висновок експерта № 301 за фактом надання стоматологічної допомоги ОСОБА_1., апеляційний суд не врахував доводів позивачки про те, що після звернення до відповідача зі скаргами на болі в ротовій порожнині останній безоплатно усував указані нею недоліки, що лікування необхідно було розпочинати спочатку, і залишив поза увагою надані сторонами докази: протокол № 1 засідання конфліктної комісії зі стоматології м. Дніпропетровська від 16 січня 2006 року (а.с. 7), пояснення експертів: Максудова Я.І. та Золотарьова О.С. (а.с. 98-99, 112-113), спеціалістів: Герасемчука П.Г. і Чернишової Н.К. (а.с. 100-101, 114-115) – та не мотивував, чому він відхиляє ці докази, і не оцінив надані сторонами докази в їх сукупності.

Апеляційний суд не дав оцінки доводам ОСОБА_1. про те, що лікування необхідно було розпочинати заново, що надана їй послуга охоплює терапевтичне лікування, ортодонтію та ортопедію, а тому її якість у конкретному випадку поширюється на результат надання послуги в цілому, а не лише на ортодонтичне лікування.

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) у редакції, яка набрала чинності з 13 січня 2006 року, а також ст. 1209 ЦК України, яка встановлює спеціальні умови позадоговірної відповідальності виконавців послуг за шкоду, завдану внаслідок недоліків послуг, які на правовідносини сторін не поширюються, та не усунув указаних недоліків шляхом застосування закону, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не зазначив норми закону, на підставі якої змінив рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди та скасував рішення в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням викладеного рішення апеляційного суду не можна визнати законним й обґрунтованим, тому воно як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.