Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом регіонального ландшафтного парку "Знесіння" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Львівська міська рада, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, приватний нотаріус Гірник Іван Андрійович, Львівське міське управління земельних ресурсів, про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки та державних актів на право приватної власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_9 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2009 року,

У квітні 2008 року регіональний ландшафтний парк "Знесіння" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки та державних актів на право приватної власності на земельну ділянку. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що земельна ділянка площею 0,0485 га по АДРЕСА_1 розташована на території регіонального ландшафтного парку "Знесіння" і з 2001 року перебуває у його постійному користуванні. 27 березня 2006 року ОСОБА_7 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2006 року отримала державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку. 15 квітня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2007 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, тому підстави для набуття ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку відпали. Просив суд визнати недійсними зазначений договір купівлі-продажу та державні акти на право приватної власності на земельну ділянку, видані на ім’я ОСОБА_7 і ОСОБА_6

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2009 року, позов регіонального ландшафтного парку "Знесіння" задоволено. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 серії ЯГ № 046222, виданий виконавчим комітетом Львівської міської Ради на ім’я ОСОБА_7 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2006 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Гірником І.А. 15 квітня 2006 року. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 513277 від 21 червня 2006 року, виданий на ім’я ОСОБА_6

У касаційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_9 просять скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову регіонального ландшафтного парку "Знесіння" відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову регіонального ландшафтного парку "Знесіння ", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правомірно виходив із того, що спірна земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1, входить до складу земель, наданих позивачу у постійне користування. ОСОБА_7 отримала державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2006 року, яке скасоване ухвалою колегії суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2007 року.

Оскільки ОСОБА_7 набула право власності на земельну ділянку з порушенням вимог законодавства й не мала права відчужувати її ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 15 квітня 2006 року, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання недійсними зазначеного договору купівлі-продажу й державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, виданих на ім’я ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судами допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.