Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Косенка В.Й.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "ПростоФінанс", закрите акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк", акціонерний комерційний банк "Укрсоцбанк", про стягнення страхового відшкодування за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану представником – ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Страхова компанія "Гарантія" про стягнення страхового відшкодування у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася з ним 4 жовтня 2007 року.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Страхова компанія "Гарантія" на користь ОСОБА_1. 38 593 грн. 60 коп. страхового відшкодування, 81 грн. судових витрат та зобов’язано ОСОБА_1. передати ВАТ "Страхова компанія "Гарантія" залишки пошкодженого автомобіля ВАЗ 21121 державний номер НОМЕР_1.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1. – ОСОБА_2., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.