6-23633св09 Про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - 20.01.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2009 року,

У жовтні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Указував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати – ОСОБА_4, після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 6,3 га, що розташована на території Красногорівської сільської ради Мар'їнського району Донецької області. Спадкоємцями після матері, крім нього, є його сестри: ОСОБА_2. і ОСОБА_3. Зазначав, що у зв’язку з його юридичною необізнаністю та недобросовісними діями відповідачки пропустив установлений законом строк для прийняття спадщини. Просив визначити йому додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері та зобов’язати Красногорівську нотаріальну контору прийняти від нього заяву про прийняття спадщини й видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 17 лютого 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Надано ОСОБА_1. додатковий строк у 3 місяці для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_1.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 15 липня 2009 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1. Після її смерті відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 6,3 га, що розташована на території Красногорівської сільської ради Мар'інського району Донецької області.

Спадкоємцями першої черги за законом є її діти: ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

6 березня 2008 року до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_2. про прийняття спадщини та ОСОБА_3. із заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2. ОСОБА_1. протягом шести місяців з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернувся.

Звертаючись із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1. як на поважну причину пропущення цього строку послався на свою юридичну необізнаність і недостатньо точну консультацію нотаріуса про встановлений законом строк для прийняття спадщини та на недобросовісність дій сестер, які, не дотримавшись їхньої домовленості про спільне вирішення питання про поділ спадщини, звернулись без нього до нотаріальної контори із заявами. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1., крім того, посилався й на стан здоров’я, який перешкоджав своєчасному здійсненню ним своїх прав на прийняття спадщини.

Задовольняючи позов ОСОБА_1. про визначення додаткового строку у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із поважності причин пропущення ним цього строку.

Зазначений висновок ґрунтується на матеріалах справи й вимогах закону – ст. 1272 ЦК України.

Так, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності факту спільного звернення всіх спадкоємців у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори з приводу спільного прийняття й поділу ними спадкового майна.

Тим самим суди фактично установили, що ОСОБА_1. мав намір прийняти спадщину після смерті матері та що всі спадкоємці мали певну домовленість із приводу спадкового майна, ураховуючи те, що вони діяли спільно і їхні дії носили узгоджений характер.

Дійшовши висновку, що наступні дії ОСОБА_2., яка 6 березня 2008 року звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та ОСОБА_3., яка в цей день подала заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2., не повідомивши про це позивача, з яким мали домовленість не є підставою для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, апеляційний суд не врахував, що за обізнаності ОСОБА_2. про намір ОСОБА_1. отримати спадщину та за наявності їхньої домовленості з приводу спадкового майна дії ОСОБА_2. не можна визнати такими, що узгоджуються із загальними засадами та принципами цивільного судочинства – ст. ст. 3, 12, 13 ЦК України.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість і добросовісність, яких повинна дотримуватись особа при здійсненні своїх прав із тим, щоб не порушувати права інших осіб (ст. ст. 12, 13 ЦК України).

При цьому судами не встановлено факту дотримання нотаріусом вимог ст. 63 Закону України "Про нотаріат" і п. 188 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та повідомлення ОСОБА_2. нотаріуса про наявність іншого спадкоємця.

Ураховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, даних щодо юридичної обізнаності особи, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про поважність причин пропущення ОСОБА_1. строку для прийняття спадщини.

Таким чином, ураховуючи, що апеляційним судом скасовано законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, воно підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.