802/1600/13-а Про визнання дій прокуратури протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - 17.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Прокуратури міста Умані Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Прокуратури міста Умані Черкаської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо направлення відповіді на лист від 18.02.20123 року поза межами строку, встановлено ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації"; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину передбаченого ст.ст. 358, 366, 368-2 КК України; зобов'язати відповідача надати копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину передбаченого ст.ст. 358, 366, 368-2 КК України від 15.11.2012 року; зобов'язати відповідача у разі задоволення позову подати у двадцятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання судового рішення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2013 року відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач оскаржила ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду до суду апеляційної інстанції, де посилаючись на доводи апеляційної скарги, просила скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до суду, який прийняв оскаржуване рішення.

Представник позивача в судовому засідання підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідач в судове не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Визначаючись щодо правомірності прийняття судом першої інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оскаржуються дії прокурора, вчиненні ним в порядку провадження у кримінальній справі та спеціальним законом визначений порядок оскарження таких дій, тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник в ході кримінально-правових відносин.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наведене.

Як досліджено з матеріалів справи, за наслідком розгляду заяви позивача прокуратурою міста Умані винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину передбаченого ст.ст. 358, 366, 368-2 КК України.

Копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, на вимогу позивача, прокурором не надано, оскільки, відповідно до статті 99 КПК України, копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи надається лише заінтересованим сторонам, якою позивач не являється.

Однак, заявник посилаючись на те, що, у відповідності до статті 18 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", вона є заінтересованою особою, а запитувана інформація є публічною, вважає відмову прокурора у наданні копії постанови протиправною.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.

Публічно-правові відносини це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень з фізичними та юридичними особами.

Проте, слід зазначити, що даний спір не містить ознак публічно-правового, а тому не підлягає розгляду с порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Згідно із ст. 236 КПК України (чинного на час прийняття постанови про відмову у порушенні кримінальної справи) передбачено, що скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо помилкового застосовання позивачем положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) до спірних правовідносин.

З огляду на ч. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

У даному випадку, спеціальним законом, що регулює правовідносини по направленню копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, є Кримінальний процесуальний кодекс України (1001-05) , у зв'язку з чим є безпідставним посилання позивача на положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) .

Колегія суддів повністю погоджується із таким висновками суду першої інстанції, доводи апелянта їх не спростовують, у зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції є правомірною, такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.