Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54 ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_54, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_203 ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_145, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263 та Мачухівської сільської Ради Полтавського району про виділення майна в натурі та визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання недійсними рішення зборів уповноважених СТОВ "Дружба",

У серпні 2005 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона володіє частиною майна в колишньому КСП "Дружба" Полтавського району шляхом викупу його у членів КСП "Дружба" на суму 118 362 грн. і бажає отримати свою частку в натурі. Збори колишніх співвласників майна провести неможливо, тому просила виділити їй вказане майно в натурі в судовому порядку. Також вважає, що свідоцтво про право власності на мехмайстерню від 7 листопада 2005 року видане з порушенням законодавства, так як рішення про передачу зазначеного майна групі співвласників прийняте неповноважним органом.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано свідоцтво про право власності на будівлю мехмайстерні по вул. Шевченко, 26 в с. Мачухи Полтавського району, видане 7 листопада 2005 року Мачухівською сільською радою на ім’я відповідачів, в яких позивачка викупила майнові паї недійсним.

У задоволенні позову про виділення в натурі та визнання за ОСОБА_6 право власності на частину майна колишнього КСП "Дружба" Полтавського району, що відповідає за схемою та структурою пайового фонду вартості належних їй майнових прав, а саме : майстерню вартістю 53754 грн., трактор Т-150 К вартістю 8000 грн., електробалку вартістю 1500 грн., цистерну 1,5 куб. м. вартістю 33 грн., цистерну 2 куб. м. вартістю 45 грн., цистерну 2 куб. м. вартістю 45 грн., цистерну 3 куб. м. вартістю 67 грн., цистерну 5 куб. м. вартістю 111 грн., цистерну 5 куб. м. вартістю 111 грн., цистерну 9 куб. м. вартістю 200 грн., цистерну 9 куб. м. вартістю 200 грн., цистерну 25 куб. м. вартістю 556 грн., цистерну 25 куб. м. вартістю 556 грн., цистерну 50 куб. м. вартістю 1113 грн., цистерну 50 куб. м. вартістю 1113 грн., зварювальний апарат вартістю 600 грн. та зернонавантажувач вартістю 700 грн. відмовлено.

Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 3 жовтня 2007 року визнано недійсним рішення зборів уповноважених СТОВ "Дружба" про виділення майна групі учасників КСП "Дружба", що оформлені протоколом від 21 січня 2001 року.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 26 лютого 2008 року рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 червня 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 3 жовтня 2007 року залишені без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення скасуванню повністю з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірне майно від 7 листопада 2005 року, видане на підставі рішення зборів уповноважених СТОВ "Дружба від 21 січня 2001 року, суди виходили з того, що СТОВ "Дружба" не було правонаступником КСП "Дружба", і тому учасники товариства 21 січня 2001 року не вправі були вирішувати питання щодо виділення окремим групам співвласників майнових паїв майна в натурі.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Згідно п. п. 13,14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затверджених Постаново Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 (177-2001-п) майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списками осіб, які мають право на майновий пай підприємства. До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносять відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

В своїх поясненнях на подану ОСОБА_6 позовну заяву відповідачі, у тому числі сільський голова зазначали, що позивачка не отримала свідоцтво про право власності на майнові паї, тому не стала їх власником, і відповідно не може оспорювати видані на ім’я відповідачів 7 листопада 2005 року спірні свідоцтва.

Ці обставини суд не перевірив, а вони мають значення у правильному вирішенні справи.

Зазначене свідоцтво на ім’я ОСОБА_6 у справі відсутнє і вона на нього не посилається.

Згідно довідки Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області № 09-04/804 від 12 грудня 2006 року ( а.с. 137 т.2 ) КСП "Дружба" розпорядженням голови районної державної адміністрації № 48 від 28 січня 1999 року перетворено в СТОВ "Дружба" та є його правонаступником, а розпорядженням голови районної державної адміністрації № 44 від 31 січня 2004 року державну реєстрацію СТОВ "Дружба" припинено.

Це також підтверджено й довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄРПОУ) № 002/1708 ( а.с. 148 т. 2).

Суди ж зробили протилежні висновки про те, що СТОВ "Дружба" не реорганізоване із КСП "Дружба" шляхом перетворення, а є новоутвореним товариством, і учасники цього товариства не могли вирішувати питання про виділення майна тощо.

Проте рішення зборів учасників КСП про реорганізацію у товариство шляхом перетворення з правом правонаступництва та затвердження нового статуту товариства не оспорене та не визнане недійсним. Відсутні й докази про ліквідацію КСП "Дружба".

За таких обставин погодитися з рішеннями судів не можна, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 червня 2007 року, додаткове рішення цього ж суду від 3 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 26 лютого 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.