6-13778св09 Про поділ спільного майна подружжя та будинку в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою - 13.01.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та будинку в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою й за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та будинку в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою,

У квітні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з серпня 1985 року до жовтня 2002 року він перебував із відповідачкою в шлюбі, за час їх шлюбу вони побудували будинок АДРЕСА_1 й нажили інше майно – меблі, побутову техніку, речі домашнього вжитку, однак після розірвання шлюбу не можуть добровільно поділити спільне майно, будинок та вирішити питання про користування земельною ділянкою площею 1 400 кв.м.

Згодом позивач відмовився від позову в частині поділу меблів, побутової техніки та речей домашнього вжитку й така відмова прийнята судом, у решті позивач підтримав позов і просив поділити будинок АДРЕСА_1 між ним та відповідачкою згідно варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16 травня 2008 року та визначити порядок користування земельною ділянкою.

ОСОБА_4 пред’явила позов до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що з нею проживають та перебувають на її утриманні малолітні онуки, а також їх із ОСОБА_3 повнолітній син, що навчається у вищому навчальному закладі, вона повністю оплачує житлово-комунальні послуги, що надаються проживаючим у будинку АДРЕСА_1, ремонтує будинок, утримує його, й такі обставини згідно статті 70 СК України дають їй право на збільшення її частки в праві власності на будинок та на земельну ділянку, крім того, поділу між нею та ОСОБА_3 підлягають також земельна частка (пай) із земель КСП "Фастівське" розміром 4,31 умовних кадастрових гектарів, право на яку сертифікатом засвідчено за ОСОБА_3, електрозварювальний апарат та електропилорама.

ОСОБА_4 просила визнати за нею з дітьми право власності на 2/3 частини будинку АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 – на 1/3 частину цього будинку та поділити його в натурі, визначити порядок користування земельною ділянкою згідно варіантів № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16 травня 2008 року, стягнути на її користь із ОСОБА_3 4 428 грн. 73 коп. на відшкодування вартості проведення переобладнань у будинку, поділити між ними в рівних частках земельну частку (пай), а також стягнути на її користь ? частину вартості електрозварювального апарату та електропилорами.

Судом зазначені позови об’єднано в одне провадження.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 25 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 6 квітня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом установлено, що будинок № 85 по вул. К.Маркса в м. Фастові було побудовано сторонами під час шлюбу, й зазначений будинок належить їм на праві спільної сумісної власності.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд виходив із того, що їх частки в будинку є рівними, відсутні передбачені статтею 70 СК України підстави для збільшення частки ОСОБА_4, будинок підлягає поділу між сторонами згідно варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16 травня 2008 року, порядок користування присадибною ділянкою площею 1 530 кв.м. також слід визначити за варіантом № 2 цієї експертизи.

Проте з такими висновками суду цілком погодитися не можна.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 50/13/08 від 16 травня 2008 року зазначено, що площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні сторін, складає 1530 кв.м.; варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою експерт розробляв, виходячи із зазначеної площі.

Разом із тим, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 зазначав, що площа земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування будинку, складає 1400 кв.м., на підтвердження чого надав копію рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 116 від 19 травня 1986 року про надання йому в користування земельної ділянки.

Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, не встановив та не зазначив у рішенні який розмір земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів закріплений за спірним будинком та відповідно порядок користування земельною ділянкою якого розміру слід визначити між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і безпідставно визначив порядок користування земельною ділянкою тієї площі, яка перебуває у фактичному користуванні сторін.

Крім того, суд не перевірив чи необхідне для поділу будинку за обраним судом варіантом переобладнання й перепланування та яке саме, не зазначив на кого із сторін покладається обов’язок його проведення та чи є дозвіл виконкому місцевої ради на конкретний варіант переобладнання та перепланування будинку.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини й факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення в частині вирішення позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про поділ будинку і визначення порядку користування земельною ділянкою підлягають скасуванню із передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 про відшкодування вартості переобладнань, поділ земельної частки (паю) та стягнення ? частини вартості електрозварювального апарату та електропилорами постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування в цій частині відсутні.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду від 25 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 6 квітня 2009 року в частині поділу будинку й визначення порядку користування земельною ділянкою скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.