Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ЗАТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій неправомірними, стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 16 вересня 2009 року,

У березні 2009 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та відповідачем укладений кредитний договір, згідно якого позивач надав ОСОБА_2. кредит у розмірі 12 372 доларів США строком до 13 листопада 2013 року. У порушення умов договору відповідач своїх зобов’язань належним чином не виконав, у нього утворилася заборгованість у сумі 7 127, 20 доларів США, що становить 54 319 грн. 24 коп., яку просив стягнути на свою користь.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що неправомірними діями банку була збільшена кредитна ставка, він переплатив 56 доларів США, що становить 431 грн. 20 коп., банком йому завдана моральна шкода, яку він оцінив у 5 тис. грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 червня 2009 року у задоволенні позовних вимог ЗАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ КБ "ПриватБанк" на його користь 431 грн. 20 коп. зайво сплачених відсотків за кредитом, 6 тис. грн. понесених витрат на правову допомогу та 1 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 16 вересня 2009 року рішення районного суду в частині стягнення моральної шкоди та понесених витрат на правову допомогу скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення апеляційного суду Чернівецької області від 16 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.