Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, служба у справах дітей міської ради м. Євпаторія, про визнання договору дарування недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2009 року,

У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності йому та ОСОБА_2, який здійснив відчуження 1/2 частки квартири за договором купівлі-продажу, прикривши цю угоду договором дарування. На час укладення спірного договору позивач був неповнолітнім, угоду укладено без дозволу органу опіки та піклування, тому вона є нікчемною відповідно до ст. 224 ЦК України.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2009 року, позов задоволено, визнано недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 який прикриває договір купівлі-продажу 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, приведено сторони у первісний стан. Зобов’язано ОСОБА_3. повернути ОСОБА_2 1/2 частину цієї квартири, стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3 вартість 1/2 частини квартири, отриману за договором у сумі 171 700 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.