Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця", відокремленого підрозділу "Вокзал "Ужгород" державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 2 квітня 2009 року,

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2009 року позов задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано накази відокремленого підрозділу "Вокзал "Ужгород" державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" від 7 серпня 2008 року № 22/с і № 63/ос. Поновлено ОСОБА_1 на посаді контролера-касира платного туалету 2 розряду відокремленого підрозділу "Вокзал "Ужгород" державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця". Стягнуто з відокремленого підрозділу "Вокзал "Ужгород" державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 8 серпня 2008 року до 21 січня 2009 року з розрахунку середньомісячної заробітної плати в розмірі 1 615 грн. 68 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 2 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції змінено, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Рішення міськрайонного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу від 26 червня 2008 року № 18/с та відшкодування моральної шкоди залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 2 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.