Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Балюка М.І., Косенка В.Й.,

Григор’євої Л.І., Мазурка В.А., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним договору оренди землі за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" (далі – ВАТ "Луцьке РТП"), в якому просив визнати недійсним договір оренди належної йому земельної ділянки площею 2,04 га, що знаходиться на території Чаруківської сільської ради Луцького району Волинської області, укладений 6 вересня 2004 року між ним і відповідачем, посилаючись на те, що зазначений договір не відповідає вимогам закону, укладений з порушенням істотних умов договору оренди землі та не зареєстрований у встановленому законом порядку.

Крім того, ОСОБА_3 просив стягнути з ВАТ "Луцьке РТП" на його користь судові витрати.

рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від

2 вересня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2008 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Поновлено позивачеві строк для звернення до суду з указаним позовом. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 6 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ "Луцьке РТП". Стягнуто з відповідача на користь позивача 51 грн. витрат, пов’язаних з оплатою судового збору, та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ВАТ "Луцьке РТП" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Волинської області від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що укладений сторонами договір оренди земельної ділянки не містить установлених ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов договору оренди землі, тобто суперечить акту законодавства; до того ж не відбулася його державна реєстрація в установленому законом порядку, що є підставою для визнання договору недійсним. Крім того, зі сторони ВАТ "Луцьке РТП" договір підписано не уповноваженою особою.

Однак із таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3

ст. 640 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ), ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Судом установлено, що державна реєстрація підписаного сторонами 6 вересня 2004 року договору оренди земельної ділянки не відбулася.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону. Зокрема, порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (2073-98-п) , а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" (134/2003) , який у силу ст. 106 Конституції України є обов’язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов’язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Договір оренди землі між сторонами в державному підприємстві "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" не зареєстрований, що ними не оспорюється.

Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним.

У той же час відповідно до змісту ст. 215 ЦК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 8 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 (v0009700-09) "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", недійсним може бути визнано лише укладений договір. У разі якщо на виконання юридично ще не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212- 1215 ЦК України).

Суд на зазначене уваги не звернув та ухвалив рішення про визнання договору недійсним через порушення норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України, ст. 18, ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі", п. 5 ч. 1

ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" задовольнити.

рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від

2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від

10 грудня 2008 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним договору оренди землі відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.