Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом державного комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Київ" (далі – ДКП "ТРК "Київ") до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2009 року,

У вересні 2008 року ДКП "ТРК "Київ" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що підприємство є комунальним та підпорядковується Київській міській державній адміністрації ( далі - КМДА). З 29 січня 1999 року до 15 травня 2006 року ОСОБА_1 працював на посаді директора ДКП "ТРК "Київ" і був звільнений у зв’язку із закінченням дії контракту. Актом контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 28 грудня 2007 року встановлено, що ОСОБА_1 отримував премії без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, у результаті чого за період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2007 року здійснено зайві витрати бюджетних коштів на загальну суму 13 748 грн. 77 коп. Уточнюючи позовні вимоги, ДКП "ТРК "Київ" зазначило, що недотримання ОСОБА_1 порядку преміювання призвело до зайвих витрат коштів, отриманих саме від госпрозрахункової діяльності, а не бюджетних коштів. Просило стягнути з ОСОБА_1. на свою користь 13 748 грн. 77 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1. на користь ДКП "ТРК "Київ" 13 748 грн. 77 коп. на відшкодування матеріальної шкоди. Вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що відповідач отримував премії без рішення органу вищого рівня, тобто з порушенням порядку, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288 "Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" (2288-99-п) (далі – Постанова № 2288 ).

З висновком апеляційного суду не можна погодитись із таких підстав.

За положеннями чч. 1, 2 Кодексу законів про працю України (322-08) (далі - КЗпП України (322-08) ) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 133 цього Кодексу обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству заподіяно, зокрема, зайвими грошовими виплатами.

Судом установлено, що ДКП "ТРК "Київ" є комунальним підприємством і підпорядковується КМДА. Розпорядженням КМДА від 29 січня 1999 року №118 качука В.П. призначено на посаду директора ДКП "ТРК "Київ" з 28 січня 1999 року на контрактній основі. 30 березня 1999 року б/н між КМДА та Ткаченком В.П. укладено контракт. Розрахунки посадового окладу керівника ДКП "ТРК "Київ" здійснювались згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року № 377 "Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" (377-99-п) , Постановою № 2288 (зі змінами та доповненнями). Наказом ДКП "ТРК "Київ" від 16 травня 2006 року № 48-к згідно з розпорядженням Київського міського голови від 16 травня 2006 року № 39/226 ОСОБА_1. звільнено з 15 травня 2006 року із займаної посади у зв’язку із закінченням його повноважень на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. З 8 листопада 2007 року до 21 листопада 2007 року контрольно-ревізійним управлінням у м. Києві проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДКП "ТРК "Київ" за період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2007 року та складено акт від 28 грудня 2007 року № 03-30/1157. Згідно із цим актом до умов контракту від 30 березня 1999 року б/н не було внесено зміни щодо умов, диференційованих показників та розмірів преміювання та погодження їх з органом вищого рівня – КМДА, у результаті чого премії керівника ДКП "ТРК "Київ" ОСОБА_1. не погоджувались з органом вищого рівня, чим не дотримано вимог ч. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року № 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств" (859-99-п) . Зайві витрати коштів від госпрозрахункової діяльності в результаті проведеного преміювання без відповідного погодження склали 13 748 грн. 77 коп.

Контракт – це особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до п. 3.1. контракту, укладеного 30 березня 1999 року між КМДА як органом управління майном, з одного боку, і ОСОБА_1, з другого боку, за виконання обов’язків, передбачених цим контрактом, останньому за рахунок коштів підприємства виплачується премія відповідно до діючого на підприємстві Положення про преміювання працівників ДКП ТРК "Київ". Указане Положення є додатком до колективного договору ДКП ТРК "Київ" на 2004-2007 роки та поширюється на всі категорії працівників ТРК ( а. с. 140, 102-105).

Ураховуючи те, що ні в контракті, ні в Положенні про преміювання, ні в колективному трудовому договорі не передбачено, що для преміювання керівника компанії потрібно рішення органу вищого рівня, висновок апеляційного суду про стягнення з відповідача матеріальної шкоди є помилковим, оскільки суд не встановив, що шкода підприємству завдана в результаті винних протиправних дій ОСОБА_1.

Крім того, апеляційний суд, застосувавши правила п. 2 ч. 1 ст. 133 КЗпП України, не звернув уваги на положення про обмежену матеріальну відповідальність керівника підприємства в розмірі заподіяної з його вини шкоди, але не більше середнього місячного заробітку, якщо буде встановлено, що шкоду підприємству заподіяно зайвими грошовими виплатами.

Оскільки апеляційний суд помилково скасував судове рішення, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2009 року скасувати, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.