Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,

Косенка В.Й., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ жилого будинку в натурі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 2 березня 2009 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ в натурі жилого будинку № 9 по вул. Феофанівській у с. Хотів Київської області.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 грудня 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2. та ОСОБА_1. право власності на ? частину жилого будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 за кожним і поділено будинок між ними в натурі за другим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи. Зобов’язано ОСОБА_2 збудувати стіну по лінії АБ, улаштувати дверний прохід між кімнатами 1-6 та 1-7, поділити опалювальну систему. Зобов’язано ОСОБА_1. збудувати сходи з балкону, замурувати дверний прохід із кімнати 1-7 в коридор 1-2, поділити опалювальну систему. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 618 грн. 56 коп. різниці в ідеальних частках.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 2 березня 2009 року рішення місцевого суду змінено: поділено будинок між сторонами в натурі за першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи. Зобов’язано ОСОБА_2 збудувати стіну по лінії АБ, улаштувати дверний прохід між кімнатами 1-6 та 1-7, поділити опалювальну систему. Зобов’язано ОСОБА_1. збудувати сходи з балкону, замурувати дверний прохід із кімнати 1-7 в коридор 1-2, поділити опалювальну систему. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 501 грн. 87 коп. різниці в ідеальних частках.

У касаційній скарзі ОСОБА_2., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Змінюючи рішення місцевого суду з проведенням поділу будинку за першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи, апеляційний суд виходив із того, що цей варіант є найбільш доцільним, враховуючи обставини справи та відносини, які склалися між сторонами.

Погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки до нього суд дійшов із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Суть апеляційного провадження полягає в новому розгляді й вирішенні справи, оскільки за умов, визначених ст. 303 ЦПК України, він має право на дослідження нових доказів та переоцінку доказів, наявних у справі.

Виходячи з вимог ст. 316 ЦПК України щодо змісту рішення апеляційного суду, рішення апеляційного суду повинно мати мотивувальну частину із зазначенням, зокрема, мотивів зміни рішення; встановлених судом першої інстанції обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених відповідно до них правовідносин; назви, статті закону, на підставі якого вирішено справу.

У порушення вимог ст. ст. 304, 316 ЦПК України апеляційний суд своїх висновків не мотивував; у чому полягає доцільність першого варіанта висновку судової будівельно-технічної експертизи не зазначив; розрахунків вартості жилого будинку з надвірними будівлями та ідеальних часток сторін, як і площі спірних приміщень, не провів; на норми Цивільного кодексу України (435-15) , які регулюють спірні правовідносини (виділ у натурі частки із майна, що є у спільній часткові власності) узагалі не послався.

Крім того, що стосується варіантів поділу будинку в натурі, то суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 212 ЦПК України, п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 (v0008700-97) (зі змінами) "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" оцінки кожному експертному висновку, що проводились у справі, з точки зору всебічності, повноти й об’єктивності експертного дослідження не дав. Мотивів, з яких взято до уваги перший висновок та чому відхилено другий, суд не зазначив.

Виділивши все приміщення підвалу ОСОБА_1, у порушення вимог ст. 213 ЦПК України, на яку апеляційний суд послався у своєму рішенні, доводів і заперечень ОСОБА_2, який облаштував у підвалі майстерню для професійної діяльності, суд не врахував. При цьому позивач зазначає й про те, що ґанок і балкон, які відносяться до частини будинку відповідачки, виділені на праві власності йому, а суд не з’ясував, як вона заходитиме до своєї частини будинку, якщо ґанок, який знаходиться біля її вхідних дверей, належить позивачу, а його балкон виходить із кімнати відповідачки.

За таких обставин рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 2 березня 2009 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.