6-10806св09 Про поділ майна подружжя - 23.12.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного підприємства "Круг" про поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

У грудні 2007 року ОСОБА_3, звернувшись до суду з указаним позовом, який в подальшому уточнила, просила визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, внесені ОСОБА_4 до статутного капіталу приватного підприємства "Круг" (далі – ПП "Круг") у сумі 50 тис. грн. та стягнути на її користь грошову компенсацію, а саме ? частину вказаних коштів у розмірі 25 тис. грн., визнати спільною сумісною власністю подружжя придбаний під час шлюбу автомобіль "Volkswagen Golf", виділити його в натурі відповідачу та стягнути з нього на її користь грошову компенсацію у розмірі 34 316 грн. 63 коп. Просила стягнути з ОСОБА_4 понесені судові витрати та 2 500 грн. витрат на правову допомогу.

У квітні 2008 року ОСОБА_4 заявив зустрічний позов, який в подальшому уточнив та просив виділити йому торговий кіоск по вул. Червоногвардійській, 19 в м. Чернігові та автомобіль "Volkswagen Golf", а ОСОБА_3 – автомобіль "Skoda Fabia Classic". Також просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати та 2 500 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 9 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19 лютого 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначені судові рішення скасувати в частині відмови у задоволені її позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 28 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) , вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя згідно зі ст. 12 Закону України "Про господарські товариства".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не є співзасновником чи учасником ПП "Круг", а о тже рішення суду про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині є законним і обґрунтованим.

Сторони перебували у шлюбі з 25 жовтня 2003 року до 4 грудня 2007 року.

23 жовтня 2006 року на ім‘я ОСОБА_4 був придбаний в кредит автомобіль "Volkswagen Golf" (а.с. 25). Сторони не заперечують, що на погашення кредиту, на страхування автомобіля та доукомплектування були витрачені кошти подружжя в сумі 68 633 грн. 26 коп.

ОСОБА_3, вважаючи ці кошти спільною сумісною власністю подружжя, просила стягнути на її користь 34 316 грн. 63 коп. грошової компенсації, а автомобіль – виділити відповідачу.

Суд, відмовляючи у позові в цій частині, вважав, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, є майно подружжя, а не кошти, понесені на його придбання та утримання. При цьому вартість майна, що підлягає поділу, визначається за згодою подружжя або виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вартість автомобіля та частка кожного з подружжя в даному автомобілі, враховуючи боргові зобов’язання, на час розгляду справи у суді сторонами визначені не були.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно з ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд, ухвалюючи рішення про відмову в поділі іншого майна подружжя, зокрема автомобіля, не врахував, що згідно зі ст. 177 ЦК України об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Також судом не було враховано, що відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, при цьому неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

ОСОБА_3 просила виділити в натурі автомобіль "Volkswagen Golf" відповідачу, проти чого останній не заперечував, а на свою користь стягнути грошову компенсацію її частки.

У даному випадку судом неправильно застосовано частини 4, 5 ст. 71 СК України.

Крім того, у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України суд не з‘ясував чи наполягає ОСОБА_4 на своїх позовних вимогах щодо поділу автомобіля "Skoda Fabia Classic" і в рішенні щодо зустрічного позову мотивів не навів.

Апеляційний суд, залишаючи рішення районного суду без змін, на зазначені недоліки уваги не звернув.

Оскільки допущені порушення судами норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи за позовом ОСОБА_3 про поділ автомобіль "Volkswagen Golf" та за зустрічним позовом ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У іншій частині судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 9 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 лютого 2009 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 про поділ автомобіля "Volkswagen Golf" та за зустрічним позовом ОСОБА_4 про поділ майна подружжя скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті – рішення залишити без змін.