ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі – ВАТ) "Крименерго" про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сакського РЕМ ВАТ "Крименерго" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 14 травня 2008 року працівники відповідача безпідставно припинили електропостачання її будинку, вона була змушена сплатити кошти за поновлення електропостачання, крім того, в липні 2006 року вона оплатила кошти за встановлення нового електролічильника, хоча такі дії є обов’язком енергопостачальної організації; діями відповідача їй завдана матеріальна та моральна шкода.
Судом проведено заміну неналежного відповідача – Сакського РЕМ на ВАТ "Крименерго".
Позивачка під час розгляду справи змінила позов, просила відшкодувати завдану їй шкоду й стягнути з відповідача 205 грн. 54 коп. на відшкодування витрат по оплаті поновлення електропостачання, 320 грн. витрат по оплаті встановлення електролічильника та 626 грн. 80 коп. на відшкодування вартості продуктів харчування, зіпсованих унаслідок припинення електропостачання.
Рішенням Сакського міськрайонного суду від 22 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 червня 2009 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 205 грн. 54 коп. на відшкодування матеріальної шкоди; в задоволенні решти позову відмовлено, постановлено також стягнути з ВАТ "Крименерго" у дохід держави 51 грн. судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Сакського міськрайонного суду від 22 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін