Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 червня 2009 року,

У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідачки на його користь позику, надану їй згідно з розпискою 5 жовтня 2008 року строком до 31 жовтня 2008 року.

Посилаючись на те, що в добровільному порядку ОСОБА_1 відмовляється повернути борг, просив його позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 червня 2009 року, позов ОСОБА_2. задоволено. Стягнуто з

ОСОБА_1 на користь позивача суму боргу в розмірі 80 тис. грн., судовий збір у розмірі 800 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 80 830 грн.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 червня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 25 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.