Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Лященко Н.П., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, житлово-експлуатаційної організації відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" (далі – ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів") про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2007 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 31 березня 2008 року,

У листопаді 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яка 13 грудня 2002 року та 14 грудня 2002 року була затоплена з квартири № 208 у цьому ж будинку, яка належить ОСОБА_3

16 грудня 2002 року комісією ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів" було складено акт, згідно з яким проникнення в її квартиру води сталося через те, що ОСОБА_3 перешкоджає працівникам ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів" у проведенні ремонту.

Ухвалами суду від 1 грудня 2006 року до участі у справі було залучено співвідповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів".

ОСОБА_2 просила позов задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів на відшкодування майнової шкоди, завданої затопленням квартири, 2 948 грн. 40 коп., на відшкодування моральної шкоди – 5 тис. грн., понесені судові витрати та зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 надати працівникам ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів" доступ для проведення ремонту осушувача рушників у перекритті між квартирами АДРЕСА_1

Рішенням Комсомольського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2007 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4. та ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів" на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 2 948 грн. 40 коп., на відшкодування моральної шкоди 1 тис. грн. та 155 грн. 25 коп. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 31 березня 2008 року рішення Комсомольського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2007 року в частині солідарного відшкодування майнової та моральної шкоди з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4. та ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів" на користь ОСОБА_2, а також у частині стягнення судових витрат змінено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4. на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди по 491 грн. 14 коп. з кожного., моральної шкоди по 166 грн. 67 коп. з кожного та 103 грн. судових витрат.

Стягнуто з ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів" на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 1 474 грн. 20 коп., на відшкодування моральної шкоди 500 грн. та 310 грн. 50 коп. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3., ОСОБА_1 ОСОБА_4. ставлять питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 було завдано шкоду як внаслідок спільних дій ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4., які не допускали працівників житлово-експлуатаційної організації для ремонту, так і внаслідок бездіяльності ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів", яка не вжила всіх необхідних заходів для ліквідації пошкодження в системі гарячого водопостачання, у зв’язку із чим останні відповідно до ст. ст. 440, 451 ЦК УРСР повинні нести солідарну відповідальність за завдану шкоду.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд також виходив із того, що ОСОБА_2 була завдана шкода з вини відповідачів.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна, оскільки на порушення вимог ст. ст. 10, 212, 213 ЦПК України суди дійшли їх без повного й всебічного з’ясування дійсних обставин справи, прав та обов’язків сторін у правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів і вимог ст. 1166 ЦК України.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на другому поверсі 15-поверхового будинку, а власниками квартири № 208 у цьому ж будинку, яка розташована поверхом вище, є ОСОБА_3., ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

13 грудня 2002 року близько 17 години та повторно 14 грудня 2002 року близько 8 години відбулося затоплення квартири позивачки, оскільки між даною квартирою й квартирою відповідачів у перекритті прийшов у непридатний стан стояк осушувача рушників, що підтверджувалося актом від 16 грудня 2002 року, складеним комісією ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів".

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 27 липня 2007 року стояк осушувача рушників обривається на стелі розташованої нижче квартири № 195. При цьому стан труб у квартирі № 208 незадовільний, а проведення заміни цього стояка можливе лише за умови доступу з квартири № 208 ( а. с.152-153).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ОСОБА_3. указувала на те, що не було встановлено місце виникнення затоплення ( а. с. 28-30)

З матеріалів справи й змісту судових рішень не вбачається, чим підтверджувався факт звернення ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів" до відповідачів із приводу ремонту чи заміни стояка між квартирами та вчинення власниками квартири № 208 перешкод у проведенні такого ремонту саме до випадку затоплення.

За таких обставин висновок суду про вину власників квартири № 208 у завдані шкоди позивачці й про причинний зв’язок перешкоджання власників квартири № 208 у проведенні ремонту та затопленням квартири ОСОБА_2 є передчасним.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" саме на експлуатуючій організації лежить обов’язок здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, а також утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.

У зв’язку із зазначеним суду слід було належним чином перевірити відповідність вимогам діючого законодавства проведення ЖЕО ВАТ "Херсонський завод карданних валів" експлуатації житлового фонду, дотримання ним зазначеної вимоги закону та наказу Держкомітету України по житлово-комунальному господарству від 31 грудня 1991 року №135, згідно з яким саме на експлуатуючу організацію покладено обов’язок по контролю за технічним станом будівель, інженерних систем і обладнання шляхом проведення періодичних оглядів з використанням засобів технічної діагностики та передбачена мінімальна тривалість ефективної експлуатації конструктивних елементів та інженерного обладнання жилих будівель.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог суперечать наведеному вище.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2007 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 31 березня 2008 року задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2007 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 31 березня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.