Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду від 11 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 вересня 2007 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, посилаючись на те, що в травні 2004 року він домовився з відповідачкою про купівлю в неї належної їй квартири АДРЕСА_1. Вони обговорили всі істотні умови укладеного договору, він зобов’язався сплатити за квартиру 1 100 доларів США в період з травня 2004 року до квітня 2005 року, а відповідачка – продати квартиру. Умови договору позивач виконав, гроші сплатив, але відповідачка ухиляється від укладення нотаріального посвідчення договору купівлі продажу.

Рішенням Білозерського районного суду від 11 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 вересня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судових рішень із підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права й ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що, хоча сторони й домовились відносно істотних умов під час укладення договору купівлі-продажу, необхідно враховувати психічний стан відповідачки, яка в період укладення угоди – з травня 2004 до квітня 2005 року – знаходилася у хворобливому стані, а її захворювання суттєво обмежувало її здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Указані обставини підтверджуються висновками проведених у справі судово-психіатричних експертиз.

Згідно з правилами ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку, що оскільки під час укладання угоди та протягом травня 2004 року до квітня 2005 року захворювання відповідачки суттєво обмежувало її здатність розуміти значення своїх дій і керувати ними, то не можна визнати укладений сторонами договір дійсним у силу обмеження волі відповідачки внаслідок її захворювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У касаційній скарзі позивач посилається лише на неправильну оцінку доказів, яку дали суди. Доводи скарги про те, що суд у порушення вимог діючого законодавства не вирішив питання щодо повернення другій стороні всього одержаного за угодою, не можуть бути прийняті до уваги, тому що з такими вимогами ОСОБА_1 до суду не звертався.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 11 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.