Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" до ОСОБА_6 про відшкодування збитків за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від

23 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від

16 квітня 2009 року,

У жовтні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" (далі – ТОВ "ЛЕО") звернулося до ОСОБА_6 з позовом про відшкодування збитків, завданих безобліковим споживанням електричної енергії.

Зазначало, що 6 липня 2006 року під час проведення планової перевірки в будинку АДРЕСА_1 працівниками ТОВ "ЛЕО" було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме пошкодження пломби приладу обліку електричної енергії.

Посилаючись на викладене, ТОВ "ЛЕО" просило стягнути з відповідача збитки, завдані порушенням Правил користування електричною енергією для населення, розраховані за три роки до виявлення порушення виходячи з максимального споживання електричної енергії за потужністю проводу, у розмірі 1 080 грн. 96 коп., судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі

30 грн.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 23 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2009 року, у задоволенні позову ТОВ "ЛЕО" відмовлено.

ТОВ "ЛЕО" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Артемівського районного суду

м. Луганська від 23 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам постановлені у справі судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що в будинку АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_7, сестра відповідача у справі

ОСОБА_6, який зареєстрований у цьому будинку, однак не проживає за цією адресою.

6 липня 2006 року контролерами ТОВ "ЛЕО" у будинку АДРЕСА_1 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, яке виражалось у пошкодженні пломби електропостачальної організації на кришці клемників розрахункового приладу обліку електричної енергії, а саме в збільшенні отворів у тілі пломби, про що складено акт від 6 липня 2006 року № 07033.

Відповідно до акта від 12 липня 2006 року № 1321 проведення експертизи лічильника електричної енергії лічильник № 24502599 типу

СО-2М, який пройшов державну перевірку в 1983 році, визнано непридатним для подальшої експлуатації. Також експертизою встановлено, що заниження показників лічильника здійснювалося шляхом зміни схеми включення приладу обліку.

Договір про користування електричною енергією ТОВ "ЛЕО" ні з ОСОБА_6, ні з ОСОБА_7 не укладало.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що підстави для стягнення із ОСОБА_6 збитків, завданих ТОВ "ЛЕО", відсутні, оскільки позивачем не доведено факт навмисного пошкодження відповідачем приладу обліку електричної енергії та порушення ним Правил користування електричною енергією для населення (1357-99-п) , при цьому не вважаючи достатньою підставою для встановлення факту безоблікового споживання електричної енергії та завдання збитків висновки, викладені в акті експертизи приладу обліку від 12 липня 2006 року № 1321, відповідно до яких, зокрема, заниження показників лічильника здійснювалось шляхом зміни включення приладу обліку.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об’єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування електричною енергією та інше.

Відповідно до п. 11 Правил користування електричною енергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об’єктах споживача, та пломб на них несе споживач.

Згідно з п. 42 Правил (1357-99-п) споживач електричної енергії зобов’язаний забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об’єкті споживача.

Відповідно до п. 48 споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією та пошкодження приладу обліку.

Згідно з п. 15 Правил (1357-99-п) та п. 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п) , факти пошкодження приладів (систем) обліку пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показів, установлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту. За результатами експертизи складається акт.

Абзацами 4, 5 п. 53 Правил (1357-99-п) визначено, що розмір заподіяних енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Розмір відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення правил користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (далі – Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ) від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99)

Згідно з п. 5 Методики розрахунок завданих збитків здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів із дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення, зокрема, у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності, за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Отже, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що згідно з вимогами наведених вище норм закону відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об’єктах споживача, та пломб на них несе споживач, а розрахунок збитків, завданих енергопостачальнику, здійснюється відповідно до оформленого акта про виявлення порушення Правил, при цьому притягнення споживача до адміністративної відповідальності не є обов’язковою умовою для настання цивільної відповідальності.

Крім того, суд першої інстанції не вважає акт проведення експертизи лічильника електроенергії від 12 липня 2006 року № 1321 належним доказом, посилаючись на те, що експертизу було проведено за відсутності відповідача у справі, однак судом не досліджено причини відсутності ОСОБА_6, зокрема, не встановлено, чи було його повідомлено належним чином про час та місце проведення експертизи.

Також судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо належності відповідача, оскільки фактично споживачем електричної енергії, як установлено судом та не заперечується сторонами у справі, була сестра залученого до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_6 –

ОСОБА_7, договір про постачання електричної енергії ні з

ОСОБА_6, ні з ОСОБА_7 не укладався, акт про порушення Правил (1357-99-п) від 6 липня 2006 року № 07033 підписано ОСОБА_7, а підставою для залучення ОСОБА_6 в якості відповідача було лише те, що він зареєстрований у будинку АДРЕСА_1, в якому працівниками ТОВ "ЛЕО" проведено перевірку дотримання Правил.

Апеляційний суд допущені судом першої інстанції помилки не виправив і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" задовольнити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 23 січня

2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 квітня

2009 року скасувати.

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" до ОСОБА_6 про відшкодування збитків передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.