Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Єрьоміна А.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 8 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 682/3555/16-а за позовом ОСОБА_4 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірними дії Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу, що дає право на вислугу років, період роботи вихователем у дитячому садку колгоспу імені Шевченко з 01.08.1979 року по 17.03.1981 року, в колгоспі "Комунар" (АТ "Дружба народів", СТОВ "Прилучанське", СТОВ "Фактор") з 07.02.1983 року по 01.01.2004 року та зобов'язати відповідача зарахувати вказані періоди до спеціального стажу і призначити пенсію.

Посилалася на те, що пропрацювала 35 років на посаді працівника освіти і набула право на пенсію за вислугу років згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому відмова відповідача в призначенні пенсії є незаконною.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 8 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови в зарахуванні позивачу до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, період роботи вихователем у дитячому садку колгоспу імені Шевченко з 01.08.1979 року по 17.03.1981 року, в колгоспі "Комунар" (АТ "Дружба народів", СТОВ "Прилучанське", СТОВ "Фактор") з 07.02.1983 року по 01.01.2004 року. Зобов'язано відповідача зарахувати вказані періоди до спеціального стажу та призначити ОСОБА_4 пенсію за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 22 вересня 2016 року.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спеціальний стаж позивача підтверджений записами трудової книжки, архівними довідками, тому відмова в призначенні пенсії є безпідставною.

У касаційній скарзі Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить змінити судове рішення апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення першої інстанції. Вказує на те, що періоди роботи позивача вихователем не підтверджуються первинними документами.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач працювала в установах освіти з 01.08.1979 року по 17.03.1981 року та з 07.02.1983 року по 01.01.2004 року, що підтверджується копією трудової книжки, архівною довідкою. У 2016 році досягла 56-річного віку. У листопаді 2016 року звернулася до відповідача за призначенням пенсії, проте їй було відмовлено з тих підстав, що стаж роботи з 01.08.1979 року по 17.03.1981 року та з 07.02.1983 року по 01.01.2004 року не підтверджується, оскільки в первинних документах не зазначена посада, на якій вона працювала.

Відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01 квітня 2015 року не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (909-93-п) (далі - постанова КМУ № 909), відповідно до якої пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і соціального захисту призначаються після досягнення 55 років за наявності спеціального стажу роботи станом на 1 квітня 2015 р. не менше 25 років і після цієї дати:з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років.

Згідно з розділом 1 Освіта постанови КМУ № 909 (909-93-п) до закладів і установ освіти відносяться, зокрема, загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи; дошкільні навчальні заклади всіх типів.

Посилання відповідача на відсутність первинних документів є безпідставним, адже за приписами статті 55 Закону № 1788-XII має значення стаж роботи в закладі освіти за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відхилити, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 8 лютого 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.