Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 липня 2008 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 9 листопада 2003 року він зареєстрував шлюб із відповідачкою. Однак у грудні 2007 року стосунки між ними припинилися, а відновлення спільного життя є неможливим.

У березні 2008 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов про визнання шлюбу недійсним, посилаючись на те, що їхній шлюб є фіктивним, оскільки наміру створювати сім’ю вони не мали. Від спільного життя дітей немає. Шлюб було укладено з метою уникнення ОСОБА_1 як громадянином іншої держави депортації з України, оскільки в жовтні 2001 року його було відраховано з Вінницького національного медичного університету.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 липня 2008 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права з ухваленням нового рішення про задоволення його позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом ухвала апеляційної інстанції повинна відповідати вимогам ст. 315 ЦПК України. Зокрема, у ній повинні бути викладені встановлені судом першої інстанції обставини; узагальнені доводи апеляційної скарги; узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються конкретні обставини та факти, що спростовують її доводи.

Проте зазначеним вимогам ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Зробивши висновок про те, що "задовольняючи позов та визнаючи недійсним шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд обґрунтовано дійшов висновку, що зазначений шлюб був укладений без наміру створити сім’ю, з порушенням вимог ч. 2 ст. 40 СК України", суд узагалі не перевірив доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення; не зазначив будь-яких обставин, які б спростовували доводи скарги.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов’язків, визначених законом, тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.