Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства страхової компанії "ВУСО" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2009 року,

У липні 2008 року закрите акціонерне товариство страхова компанія "ВУСО" (далі – ЗАТ СК "ВУСО") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 9 липня 2007 року в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої пошкоджено застрахований ЗАТ СК "ВУСО" автомобіль "ЗАЗ-ДЕУ". Винною в зазначеній дорожньо-транспортній пригоді було визнано відповідачку. Позивачем було виплачено власнику автомобіля "ЗАЗ-ДЕУ" 14 714 грн. вартості відновлювального ремонту. Просив суд стягнути на його користь із ОСОБА_1 матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 14 714 грн.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2009 року позов ЗАТ СК "ВУСО" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ СК "ВУСО" 14 714 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 147 грн. 14 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане рішення суду першої інстанції залишено без розгляду з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати постановлену у справі ухвалу судді суду апеляційної інстанції, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що апеляційну скаргу подано з пропуском установленого цивільним процесуальним законодавством строку.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно зі ст. 69 указаного Кодексу перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 73 КЗпП України встановлено, що Трійця (неділя) є святковим днем.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 КЗпП України у випадку, коли святковий або неробочий день (визначені ст. 73 цього Кодексу) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Згідно із ч. 3. ст. 60 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції ухвалено 29 травня 2009 року, строк на подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення закінчувався 8 червня 2009 року.

Як убачається з матеріалів справи (а.с. 90), 9 червня 2009 року, згідно зі штемпелем реєстрації вхідної кореспонденції Самарського районного суду м. Дніпропетровська прийнято заяву відповідача про апеляційне оскарження вказаного рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з вимогами ч. 3 ст. 67 КЗпП України вихідний з 7 червня 2009 року переносився на 8 червня 2009 року.

Отже, з урахуванням викладеного строк на подання заяви на апеляційне скарження закінчувався 9 червня 2009 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. подала 25 червня 2009 року (а.с. 93) у межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Таким чином, апеляційний суд не звернув уваги на зазначені вимоги закону та обставини подання заяви про апеляційне оскарження та дійшов передчасного висновку про пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження, передбаченого цивільним процесуальним законодавством.

За викладених обставин постановлена у справі ухвала апеляційного суду без змін залишатися не може й підлягає скасуванню, а справа – направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 342, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2009 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.