Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" закритого акціонерного товариства "ДСК" (далі – ДП "УкрСіверБуд") до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ДП "УкрСіверБуд" на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2009 року,

У квітні 2008 року ДП "УкрСіверБуд" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 грудня 2007 року на вул. Малій Кільцевій у м. Чернігові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП): зіткнулися автомобіль "Hyundai-Grandeur 3.3 V6", номерний знак СВ0001АІ, який належить на праві власності ДП "УкрСіверБуд", під керуванням ОСОБА_2. та автомобіль ВАЗ 2121, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1., який належить йому на праві власності. Унаслідок зіткнення автомобілі зазнали механічних пошкоджень. У зв’язку з тим, що винним у ДТП є ОСОБА_1., ДП "УкрСіверБуд" просило стягнути з останнього завдану матеріальну шкоду, яка складається з вартості відновлювального ремонту та втрати товарної вартості автомобіля "Hyundai-Grandeur 3.3 V6", у розмірі 2 154 грн. 36 коп. та плати за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля в розмірі 300 грн. 48 коп.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ДП "УкрСіверБуд" 2 454 грн. 84 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 81 грн. судових витрат.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2008 року заяву ОСОБА_1. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

ДП "УкрСіверБуд" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що під час випередження автомобіля ВАЗ 2121 водій автомобіля "Hyundai-Grandeur 3.3 V6" ОСОБА_2. не переконався, що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дотримався безпечного інтервалу, унаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1. Вина ОСОБА_1. в порушенні Правил дорожнього руху відсутня, оскільки постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 вересня 2008 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1. до відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв’язку із закінченням строків, передбачених цим Кодексом.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

За положеннями ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою .

Судом установлено, що 14 грудня 2007 року на вулиці Малій Кільцевій у м. Чернігові сталася ДТП : зіткнулися автомобіль "Hyundai-Grandeur 3.3 V6", який належить на праві власності ДП "УкрСіверБуд", під керуванням ОСОБА_2. та автомобіль ВАЗ 2121 під керуванням ОСОБА_1., який належить йому на праві власності. Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження від 22 лютого 2008 року № 166д вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Hyundai-Grandeur 3.3 V6" унаслідок ДТП складає 2 154 грн. 36 коп. Висновком транспортно-трасологічного дослідження від 31 січня 2008 року № 41 та додаткового транспортно-трасологічного дослідження від 25 лютого 2008 року № 7 установлено, що пошкодження на поверхні правого переднього крила автомобіля ВАЗ 2121 утворилися від дії слідоутворюючої поверхні автомобіля "Hyundai-Grandeur 3.3 V6", який мав більшу швидкість відносно швидкості автомобіля ВАЗ 2121; пошкодження пластикового захисту бризковика автомобіля ВАЗ 2121 можливе лише у випадку, коли автомобіль ВАЗ 2121 виконував короткочасний маневр зміни напрямку руху праворуч щодо лінії прямолінійного руху. Відповідно до висновку судової автотрасологічної експертизи від 19 травня 2009 року № 381-Ц установити механізм утворення пошкоджень автомобілів неможливо у зв’язку з відновленням автомобіля "Hyundai-Grandeur 3.3 V6", яке не дає змоги провести натурне дослідження та взаємне співставлення пошкоджень на обох автомобілях.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 вересня 2008 року встановлено, що ОСОБА_1., керуючи автомобілем ВАЗ 2121, порушив вимоги пп. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, оскільки не дотримавшись безпечного бокового інтервалу й змінивши напрямок руху, здійснив зіткнення з автомобілем "Hyundai-Grandeur 3.3 V6", який рухався в попутному напрямку праворуч, унаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Провадження у справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1. закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, апеляційний суд всупереч вимогам ст. 61 ЦПК України не визнав обставини, які були встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, а саме: порушення ОСОБА_1. вимог пп. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що водій ОСОБА_2. під час випередження автомобіля під керуванням ОСОБА_1. не переконався, що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дотримався безпечного інтервалу, унаслідок чого здійснив зіткнення. Небезпечний маневр виконував автомобіль під керуванням ОСОБА_1., а не ОСОБА_2., так як відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху випередження – це рух транспортного засобу зі швидкістю, яка перевищує швидкість попутного транспортного засобу, який рухається рядом по суміжній смузі.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1. порушив пп. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, оскільки змінив напрямок руху, не переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, зокрема для автомобіля "Hyundai-Grandeur 3.3 V6", який рухався на випередження праворуч.

Належних і допустимих доказів, які спростовують встановлені судом першої інстанції обставини, ОСОБА_1. суду не надав.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про те, що позов ДП "УкрСіверБуд" до ОСОБА_1. про відшкодування шкоди підлягає задоволенню, є законним і обгрунтованим.

Оскільки апеляційний суд помилково скасував судове рішення, ухвалене згідно із законом, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" закритого акціонерного товариства "ДСК" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2009 року скасувати та залишити в силі заочне рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.