Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" (далі – КП "Бориспільське БТІ") про визнання недійсними довіреності та договору дарування за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 20 травня 2009 року,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1. Висновком медико-соціальної експертної комісії від 25 грудня 2004 року їй встановлено першу групу інвалідності, вона потребує постійного стороннього догляду. У лютому 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змусили її в присутності нотаріуса підписати довіреність на ім’я ОСОБА_3 з метою дарування належної їй частини квартири ОСОБА_2 Оригінал чи копію підписаного документа вона не отримала, про його зміст дізналася в 2007 році. Про укладення договору дарування їй відомо не було, це питання відповідачі з нею не обговорювали, на момент укладення договору вона мешкала у м. Запоріжжі. Просила визнати недійсною довіреність, видану нею 18 лютого 2005 року на ім’я ОСОБА_3; визнати недійсним договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 9 грудня 2005 року від її імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2; зобов’язати КП "Бориспільське БТІ" скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/3 частину спірної квартири; повернути сторони до попереднього стану, визнавши за нею право власності на 1/3 частину цієї квартири.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними довіреності та договору дарування відмовлено.

Ухвалою судді апеляційного суду Київської області від 20 травня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції залишено без розгляду.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 20 травня 2009 року, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суддя апеляційного суду виходив із того, що заяву про апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_1 подала 10 квітня 2009 року, тобто з пропущенням процесуального строку, передбаченого ч. 1 ст. 294 ЦПК України; з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження не зверталась.

З таким висновками суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Частиною 6 ст. 70 ЦПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Рішення суду першої інстанції було ухвалено 24 березня 2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення представник позивача ОСОБА_5 здав на пошту 27 березня 2009 року, що підтверджується наданими суду копіями опису вкладення та касовим чеком відділення зв’язку (а. с. 130 зворот).

Ураховуючи викладене, висновок судді апеляційного суду є передчасним, доводи ОСОБА_1 про дотримання процесуальних строків під час подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги заслуговують на увагу й потребують перевірки.

За таких обставин ухвала судді апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 20 травня 2009 року скасувати, питання передати на розгляд до суду апеляційної інстанції .

Ухвала оскарженню не підлягає.