ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2017 року м. Київ К/800/16798/17
|
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В., Горбатюка С.А., Єрьоміна А.В.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі №235/977/17 за позовом ОСОБА_4 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати відповідача розглянути заяву про призначення пенсії відповідно до норм законодавства.
Посилався на те, що звертався із заявою про призначення пенсії, проте будь-якого рішення про призначення пенсії або про відмову в призначенні Красноармійським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не прийнято, заява про призначення пенсії відповідачем не розглядалася взагалі з посиланням на те, що позивач здав документи не в той відділ управління.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву позивача від 06.01.2017 року про призначення йому довічно пенсії у розмірі 80% середнього заробітку шахтаря, але не менш трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач зобов'язаний розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05)
, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (z1566-05)
(далі - Порядок). У даному випадку, позивач подав заяву про призначення пенсії та долучив усі необхідні документи, проте його заява відповідачем не розглядалася взагалі.
У касаційній скарзі представник Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що позивач не має права на призначення пенсії.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 06.01.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, до заяви долучені необхідні документи. 16.01.2017 року відповідач повідомив позивача, що заява про призначення пенсії з оригіналами документів про страховий стаж надається заявником особисто безпосередньо до органів Пенсійного фонду за місцем реєстрації/проживання.
25.01.2017 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати письмове повідомлення про відмову в призначенні пенсії, розписку-повідомлення про перелік отриманих документів, які прийняті відповідачем 16.01.2017 року, завірену копію отриманої рукописної заяви про призначення пенсії від 16.01.2017 року.
У відповідь на запит відповідач листом від 31.01.2017 року повторно повідомив позивача про необхідність особистого звернення за місцем реєстрації/проживання.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно пункту 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За правилами пункту 2.23. Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
У випадку звернення позивача із заявою від 06.01.2017 року, враховуючи, що він особисто звертався до відповідача із заявою, його заява була прийнята головним спеціалістом ОСОБА_5, він мав при собі паспорт громадянина України, згідно з яким працівник управління встановлював його особу. Ксерокопія паспорту була надана до заяви, проте не посвідчена працівником відповідача.
Посилання на те, що заява позивача, встановлена додатком 2 до Порядку надійшла до управління як додаток до заяви позивача і була подана до адміністративно-господарського відділу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, посадові особи якого не наділені повноваженнями приймати заяви про призначення пенсій, не може бути підставою для відмови в розгляді заяви про призначення пенсії, оскільки не ґрунтуються на вимогах Порядку.
Доводи касаційної скарги висновок судів не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відхилити, а постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.