Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №1" (далі – КП "ВРЕЖО №1"), Запорізької міської ради, Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя про відшкодування моральної шкоди; за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до КП "ВРЕЖО №1", Запорізької міської ради, Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя про винесення комунікацій з-під квартири та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2009 року,

У 2004 році ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеними позовами, посилаючись на те, що 10 квітня 1996 року за договором купівлі-продажу придбала на ім’я своєї дочки - ОСОБА_2 -квартиру АДРЕСА_1. З 2002 року ОСОБА_1 поселилася і мешкає в цій квартирі. У 2000 році квартира була залита каналізаційними стоками внаслідок прориву центральних комунікацій водопостачання й водовідведення, які знаходяться під підлогою квартири, у підвалі. У 2002 році та в грудні 2003 року знову відбулося залиття квартири. ОСОБА_1 відмовилася від послуг працівників ЖЕД-61 з усунення наслідків аварії через їх низьку кваліфікацію. 22 жовтня 2004 року заступник голови Орджонікідзевської районної адміністрації, начальник КП "ВРЕЖО №1", два співробітники міліції, працівники ЖЕД-61 увірвалися до її квартири, розрубали підлогу на кухні, пошкодили лінолеум, вирізали труби холодного та гарячого водопостачання, вивели трубу інженерних комунікацій на висоту 40 см, для чого вирізали дно та розрізали каркас газової плити, вирізали задню стінку меблів у кухні, вирізали стояк гарячої води й вивели труби у ванній кімнаті, пошкодивши ванну та частково розбили кахлі. Через несанкціоноване проникнення до квартири завдано значної шкоди її здоров’ю та майну, вона змушена була витратити значні кошти на лікування. 11 червня 2005 року квартиру знову було затоплено, унаслідок чого завдано значних пошкоджень меблям, столярці, побутовій техніці, у підлозі утворилася тріщина. На неодноразові звернення зі скаргами до міськвиконкому, начальника КП "ВРЕЖО №1" їй було відмовлено в заміні труб. Після змін і доповнень позовних вимог просила зобов’язати Запорізьку міську раду і КП "ВРЕЖО №1" вивести комунікації з-під квартири, стягнути з КП "ВРЕЖО №1" на її користь моральну шкоду в розмірі 15 тис. грн., стягнути з Запорізької міської ради й Орджонікідзевської районної адміністрації на її користь моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2009 року позови задоволено частково: стягнуто з КП "ВРЕЖО №1" на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн.; у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до КП "ВРЕЖО №1", Запорізької міської ради, Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя про виведення комунікацій з-під квартири та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що відсутня вина КП "ВРЕЖО №1" у завданні моральної шкоди ОСОБА_1, оскільки позивачка сама чинить перешкоди в доступі до квартири для усунення наслідків аварії на центральному трубопроводі опалення, вина працівників КП "ВРЕЖО №1" у затопленні квартири не встановлена, винести комунікації з-під квартири неможливо.

Повністю погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.

За положеннями ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом першої інстанції встановлено, що на балансі й обслуговуванні КП "ВРЕЖО №1" знаходиться будинок АДРЕСА_1. Власником квартири НОМЕР_1 цього будинку є ОСОБА_2; з 13 червня 2002 року у квартирі зареєстрована та мешкає мати ОСОБА_2 – ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 33). У лютому 2001 році між ОСОБА_2 і КП "ВРЕЖО №1" укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, за яким КП "ВРЕЖО №1 зобов’язується забезпечити виконання всього комплексу робіт з утримання будинку та створення необхідних умов для мешканців будинку згідно із вимогами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій (а. с. 32 т. 1). У спірній квартирі під підлогою, у каналі, уздовж капітальної стіни будинку проведено центральний трубопровід опалення, холодного та гарячого водопостачання на третій під’їзд зазначеного будинку. У період з вересня 2000 року до червня 2005 року неодноразово затоплювалася квартира НОМЕР_1 через протікання в системі каналізації, проривав центральний трубопровід гарячого та холодного водопостачання, про що складено акти комісією КП "ВРЕЖО №1", квартира постійно перебуває в стадії ремонту.

За правилами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувачем будинку є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

ОСОБА_1 на законних підставах, в якості члена сім’ї власника, мешкає в спірній квартирі, факти неодноразового залиття цієї квартири внаслідок протікання в системі каналізації, прориву центрального трубопроводу гарячого та холодного водопостачання встановлені судом і не заперечуються відповідачем, тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди до КП "ВРЕЖО №1" як організації, яка повинна нести відповідальність за обслуговування та утримання внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації, оскільки є баласноутримувачем будинку, який неналежним чином обслуговував внутрішньобудинкові мережі (комунікації), що призвело до пошкодження майна позивачки.

Таким чином, апеляційний суд помилково скасував судове рішення, ухвалене згідно із законом, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 червня 2009 року скасувати та залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.