Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Салтиково-Дівицької сільської ради Куликівського району Чернігівської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Куликівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на будинок за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 16 вересня 2008 року,

У травні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом,

мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті його матері, ОСОБА_4., залишилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами, яку він фактично прийняв, але у зв’язку з тим, що спадкодавець за життя не оформила правовстановлюючих документів на будинок, він не може оформити спадщину через нотаріальні органи, тому позивач просив визнати за ним право власності на будинок із надвірними спорудами.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16 вересня 2008 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1. право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 та належав на праві власності ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. ставить питання про скасування судових рішень і закриття провадження у справі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом установлено, що спадкодавець ОСОБА_4. за життя мешкала в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виконкому Салтиково-Дівицької сільської ради Чернігівської області №247 від 12 травня 2008 року (а. с. 9) та технічним паспортом цієї садиби (а. с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4. померла.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4. є її діти: ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2.

Як позивач, так і відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у встановленому ст. ст. 1268- 1270 ЦК України порядку і строки із заявою про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріальної контори не зверталися.

ОСОБА_1. у позовній заяві та в суді підтвердив, що на час відкриття спадщини він не проживав постійно зі спадкодавцем у спірному будинку.

Згідно з повідомленням комунального підприємства "Чернігівське міське бюро технічної інвентаризації" зазначений житловий будинок в експлуатацію не зданий, право власності на нього не оформлено.

Таким чином, у разі відсутності заповіту закон (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України) передбачає однією з умов прийняття спадкоємцем спадщини є постійне проживання зі спадкодавцем.

А тому висновок суду про те, що оскільки позивач вступив у володіння та управління спірним будинком, то він прийняв спадщину й за ним необхідно визнати право власності на цей будинок, не є переконливим.

Виходячи з викладеного, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд із підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 16 вересня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.