Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 березня 2008 року,

У липні 2004 року ОСОБА_5, ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 посилаючись на те, що відповідачі зареєстровані в зазначеній квартирі, проте ОСОБА_2 з 1986 року в ній не мешкає, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - ніколи не проживали.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2004 року позовні вимоги задоволено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2005 року зазначене рішення суду скасовано у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3 березня 2008 року, позов задоволено.

Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.

Вирішено питання щодо судових витрат у справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ставлять питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

У своїх заявах та в апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилалися на те, що у зв’язку з навчанням вони проживають у Польщі

(а. с. 68, 79 т. 1, а.с.178-179 т. 2 а. с. 61, 69, 88 т. 3).

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення – особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України судові повістки разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилаються поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 76 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб.

Однак у матеріалах справи відсутні належні докази про вручення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судових повісток про день, час і місце судових засідань у судах першої та апеляційної інстанцій у визначеному законом порядку.

Суд не звернув уваги на положення Договору, укладененого між Україною і Республікою Польща, про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою Верховної Ради № 3941-ХІІ від 4 лютого 1994 року (3941-12) , ст. 4 якого передбачено, що договірні сторони надають взаємну правову допомогу щодо, зокрема, підготовки, пересилки та вручення документів, а також виконання інших процесуальних дій ( а.с. 194 т. 3), та лист заступника Міністра юстиції України, в якому роз’яснюється порядок вручення судових документів на території Польщі, зокрема підтвердження про вручення документів оформлюється відповідно до правил запитуваної Договірної Сторони, тобто Польщі. У підтвердженні зазначається час, місце і спосіб вручення. Якщо лист оформлено у двох примірниках, підтвердження про отримання може також міститися в одному з цих примірників ( а. с. 240-241 т. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Таким чином, справа розглянута судами з порушенням норм процесуального права, тому ухвалені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 березня 2008 року задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 березня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.