817/383/13-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства - 16.07.2013 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2013 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У лютому 2013 року Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" (далі - ПАТ "Костопільський завод скловиробів") звернулося до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Костопільська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2013 р. №0000062200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 820 801,96 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 30.01.2013р. №000006220 визнано протиправним та скасовано.

Присуджено на користь Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Костопільська МДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196, пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

На підставі направлень від 23.11.2012р. посадовими особами Костопільської МДПІ проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р.

Результати перевірки оформлені актом №14/22/30923971 від 14.01.2013р., в якому вказано, що на порушення частини 1, частини 2 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР імпортна частина контракту від 01.04.2008р. №КТZ-RVМ 01/08 з Фірмою "Revimac s.r.l" Італія в сумі 501854 євро /5771342,58 грн. надійшла з порушенням законодавчо встановлених граничних термінів, а саме:

198130 євро - граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) - 21.09.2009р., товар розмитнено 21.10.2011р. в сумі 154021 євро та 17.02.2012р. в сумі 44109 євро;

117969,30 євро - граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) - 20.12.2010р., товар розмитнено 17.02.2012р. в сумі 30224 євро, 13.04.2012р. в сумі 43500 євро та 20.04.2012р. в сумі 44245,30 євро;

185754,70 євро - граничний термін надходження імпортної частини контракту (180 днів) - 19.09.2011р., товар розмитнено 20.04.2012р. в сумі 185754,70 євро (а.с.14).

Додатком №7/в до акта перевірки по вищевказаних операціях розраховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 1 820 801,69 грн., при цьому в колонці "дата здійснення авансового платежу" зазначено: 25.03.2009р., 23.06.2010р., 23.03.2011р., та в колонці "граничний термін надходження імпортної частини" зазначено відповідно: 21.09.2009р., 20.12.2010р., 19.09.2011р. (а.с.16).

На підставі акта перевірки від 14.01.2013р. №14/22/30923971 Костопільською МДПІ 30.01.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062200, яким у зв'язку з порушенням частин 1 та 2 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. № 185/94-ВР на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" в сумі 1 820 801,69 грн. (а.с.6).

Судом встановлено, що 01.04.2008р. між ПАТ "Костопільський завод скловиробів" (покупець) та Фірма "Revimac s.r.l" Італія (продавець) було укладено контракт № КТZ-RVМ 01/08 на поставку обладнання для виробництва скляної тари, загальна вартість контракту 3 997 000 євро. Пунктом 3.1 контракту передбачено, що розрахунки між покупцем та продавцем здійснюються шляхом безвідкличного документарного підтвердженого акредитиву, відкритого на суму 3 997 000 євро банком покупця і підтвердженого першокласним європейським банком. Договором передбачений порядок розрахунків: 90% суми акредитиву - 3 597 300 євро пропорційно платежами після кожного часткового відвантаження і проти наданих документів: - рахунків-фактур, CMR з реквізитами покупця в якості отримувача вантажу, акту приймання-передавання устаткування; 10% суми акредитиву - 399 700 євро проти наданих документів: протоколу остаточних випробувань та запуску устаткування в експлуатацію, комерційного рахунку (а.с.17-24).

Додатковою угодою від 21.01.2009р. до контракту № КТZ-RVМ 01/08 загальну вартість контракту сторони визначили в сумі 3 037 240 євро (а.с.25-26).

Розділом 3.5 "Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій" акта перевірки стверджено і сторонами не заперечується, що ПАТ "Костопільський завод скловиробів" 03.06.2008р. з ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі керуючої філією ВАТ "Укрексімбанк" м. Рівне укладено договір №6508К17 про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву, сума акредитиву 3 997 000 євро.

Фінансуючим банком UBS AG, Zurich (Швейцарія) проведено платіж на умовах, визначених акредитивом, на користь Фірми "Revimac s.r.l", а саме:

04.12.2008р. в сумі 834721,00 євро; граничний термін надходження імпортної частини - 02.06.2009р.;

16.01.2009р. в сумі 1242760,00 євро; граничний термін надходження імпортної частини - 15.07.2009р.;

25.03.2009р. в сумі 656035,00 євро; граничний термін надходження імпортної частини - 21.09.2009р.

всього на суму: 2 733 516,00 євро (а.с.11-12).

Вищевказані фактичні обставини, наведені в акті перевірки, підтверджуються повідомленнями ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Філія м.Рівне (а.с.30-32), сторонами визнаються.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР в редакції, що діяла на час здійснення авансових платежів, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

В частині 2 даної статті вказано, що при застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Відповідно до приписів зазначеної норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) та з урахуванням дат здійснення уповноваженим банком авансових платежів на користь постачальника по контракту №KTZ-RVM 01/08 від 01.04.2008р. "Revimac s.r.l", Італія, граничним строком виконання імпортної частини контракту є:

по авансовому платежу від 04.12.2008р. - 02.06.2009р.;

по авансовому платежу від 16.01.2009р. - 15.07.2009р.;

по авансовому платежу від 25.03.2009р. - 21.09.2009р.

Судом встановлено, що відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних СМR оплачений товар перетнув митний кордон України 17.11.2008р., 22.12.2008р. та 02.03.2009р., що засвідчується відмітками Чопської та Рівненської митниць (а.с.33-45).

Представник відповідача не заперечує факту розміщення товару на митний ліцензійний склад в межах 180 денного строку з дати авансових платежів. В акті перевірки арк.83, з покликанням на акт попередньої перевірки, зазначено, що імпортна частина контракту від Фірми "Revimac s.r.l", Італія, надійшла на тимчасове зберігання, що підтверджується ВМД типу ІМ 74 "Митний склад" (а.с.13).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд враховує, що згідно зі статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами 180-денного терміну тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року №136 (z0338-99) , імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція в розумінні статті 2 Закону №185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону №185/94-ВР є момент перетину імпортованим товаром митного кордону України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими доводи сторони відповідача про те, що моментом поставки є дата оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40.

Доводи представника відповідача щодо дат здійснення авансових платежів 23.06.2010р. та 23.03.2011р., та врахування таких дат при розрахунку пені (а.с.16) не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи, позаяк за повідомленнями ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Філія м. Рівне (а.с.30-32) фінансуючим банком UBS AG, Zurich (Швейцарія) проведено відповідні авансові платежі на умовах, визначених акредитивом, на користь Фірми "Revimac s.r.l" 04.12.2008р.,16.01.2009р. та 25.03.2009р.

В акті перевірки зазначено, що в зв'язку з невиконанням позивачем умов контракту в частині термінів введення устаткування в експлуатацію та закінчення терміну діючого акредитиву 06.05.2010р. сторони вирішили заключити додаткову угоду, за якою сума заборгованості по діючому контракту складає 303724 євро. В зв'язку з цим сторони дійшли згоди, що кінцевий розрахунок між покупцем та продавцем за устаткування провести шляхом відкриття безвідзивного документарного акредитиву, відкритого на суму 303724,00 євро в АТ "Укрексімбанк". Розрахунки по акредитиву провести наступним чином:

а) 117969,30 євро - проти виставлених наступних документів: акту вводу в експлуатацію відновленої склоформуючої машини 8-IS DG 5;

б) 118754,7 євро - проти виставлених наступних документів: протоколу кінцевих випробувань та пуску в експлуатацію.

Відповідно до листа філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Рівне від 27.05.2010р. №065-40/1605, головним банком 27.05.2010р. було відкрито акредитив №10049OV380 Cassa dі Risparmio del Veneto S.P.A., Vicenza, Itali згідно контракту №KTZ-RVM 01/08 від 01.04.2008р., терміном на 300 днів. Банк виділив перший транш на суму 117969,30 євро, решта суми акредитиву 185754,70 євро мала бути оплачена після введення в експлуатацію другої склоформуючої машини на підставі протоколу кінцевих випробувань.

Обумовлений протокол випробувань та пуску обладнання в експлуатацію складено 15.03.2011р. на суму 185754,70 євро (а.с.29).

23.03.2011р. уповноваженим банком - філією АТ "Укрексімбанк" в м. Рівне здійснено платіж на користь нерезидента фірми "Revimac s.r.l" Італія на суму 185754,70 євро.

З дослідженого судом розрахунку нарахування пені до акта перевірки встановлено, що дати платежів 23.06.2010р. в сумі 117969,30 євро та 23.03.2011р. в сумі 185754,70 євро податковий орган необгрунтовано розцінив як дати авансових платежів та врахував при обрахунку 180-денного граничного строку надходження імпортної частини контракту. Обумовлена позиція податкового органу суперечить висновку в цьому ж акті перевірки про те, що згідно акта попередньої перевірки імпортна частина контракту від фірми "Revimac s.r.l" надійшла на тимчасове зберігання, що підтверджується ВМД типу ІМ 74 "Митний склад".

Таким чином, фактично, авансові платежі були здійснені фінансуючим банком UBS AG, Zurich (Швейцарія) на умовах, визначених акредитивом, на користь Фірми "Revimac s.r.l" 04.12.2008р.,16.01.2009р. та 25.03.2009р.; в подальшому в межах 180-денного строку з дати вчинення таких авансових платежів імпортна частина контракту надійшла в Україну відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних, а остаточні розрахунки сторін відповідно до умов контракту проведені після введення обладнання в експлуатацію. Тобто, станом на 23.06.2010р., на 23.03.2011р. (на час проведення остаточних розрахунків за контрактом) імпортна частина контракту вже знаходилась на території України, а відтак будь-які підстави для врахування зазначених дат як дат здійснення авансових платежів та обрахунку щодо них граничного терміну надходження імпортної частини контракту - відсутні.

Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 29.03.2001 р. №135 (z0368-01) , Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів у редакції 2007 року (публікація Міжнародної торговельної палати № 600), акредитив - це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитиву) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитиву, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Тобто у процедурі розрахунків за акредитивом беруть участь чотири сторони:

1. Заявник акредитиву.

2. Банк-емітент. Таким є банк, у якому відкривається акредитив, тобто, по суті, це - банк заявника акредитиву, через який буде перераховано платіж.

3. Виконуючий банк. Таким є банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві.

4. Бенефіціар. Таким є особа, якій призначено платіж або на користь якої відкрито акредитив, тобто бенефіціар - одержувач грошових коштів, продавець товарів.

За обставинами справи виконуючим банком є банк UBS AG, Цюрих, Швейцарія, який і здійснив відповідні авансові платежі на користь фірми "Revimac s.r.l" 04.12.2008р., 16.01.2009р. та 25.03.2009р.

Законом України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" (185/94-ВР) встановлено, що при застосуванні розрахунків за імпортними операціями резидентів у формі документарного акредитиву зазначений термін - у 180 днів діє з моменту проведення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. А такий платіж здійснюється при розкритті акредитиву, тобто дата відліку пов'язана з моментом отримання нерезидентом грошових коштів від виконуючого банку, і саме з цих дат розпочинається відлік граничного терміну здійснення імпортної операції.

Обраховуючи дату поставки товару з часу оформлення ВМД-40, та врахувавши дату остаточного розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом (після введення обладнання в експлуатацію) як дату здійснення авансового платежу податковий орган дійшов хибного висновку про порушення позивачем законодавчо встановлених термінів надходження імпортної частини зовнішньоекономічного контракту та без належних правових підстав застосував штрафні (фінансові) санкції, чим порушив права та законні інтереси позивача.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.