Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Костенка А.В., Романюка Я.М., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецької міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування рішення сесії міської ради та державного акта про право власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 2 вересня 2009 року,

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником будинку з господарськими спорудами №АДРЕСА_1, для обслуговування якого їй також передано у власність земельну ділянку площею по 0, 15 га та 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства – у користування. Рішенням Сторожинецької міської ради від 20 грудня 2006 року ОСОБА_2. надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування будинку АДРЕСА_2, а рішенням цієї ж ради від 6 липня 2007 року затверджено проект відведення земельної ділянки і передано її ОСОБА_2. у власність, 23 серпня 2007 року видано державний акт про право власності на земельну ділянку.

Постановою Сторожинецького районного суду від 19 листопада 2007 року рішення Сторожинецької міської ради від 20 грудня 2006 року в частині надання ОСОБА_2. дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки визнано недійсним і скасовано з тих підстав, що фактично відбулося примусове вилучення у позивачки частини земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, на що остання згоди не давала.

Рішенням Старожинецького районного суду Чернівецької області від 26 травня 2009 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 2 вересня 2009 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення апеляційного суду Чернівецької області від 2 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.