Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів:

Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року

у справі № 347/800/16

за позовом ОСОБА_4

до Волинської митниці Державної фіскальної служби України

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2016 року позов задоволено.

Скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 0537/20502/2016 від 23 березня 2016 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності в частині накладення адміністративного стягнення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не умисно було допущено перевищення строків доставки транспортного засобу за межі України, тому підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у діях позивача наявний склад порушення митних правил, передбачений частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року та залишити в силі постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області.

Волинська митниця Державної фіскальної служби України направила на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 березня 2016 року о 12:55 год. в зону митного поста "Волинь-центральний" Волинської митниці ДФС заїхав автомобіль "AUDI A6" р.н. НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4. Позивач слідував з України в ОСОБА_5.

Під час здійснення митних формальностей встановлено, що 19 грудня 2015 року в 11:22 год. на митну територію України через митний пост "Тиса" Чопської митниці ДФС, громадянином України ОСОБА_4, в митному режимі "транзит" ввезено той же автомобіль марки "AUDI A6" р.н. НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2, Станом на 08 березня 2016 року його не вивезено з митної території України та в інший митний режим не заявлено.

Оскільки у строки, встановлені частиною першою статті 95 Митного кодексу України, а саме до 29.12.2015 року, автомобіль не був вивезений за межі митної території України, 23 березня 2016 року заступником начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_6 була винесена постанова № 0537/20502/2016. Вказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень .

Переглядаючи рішення, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною третьою статті 470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини першої статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини другої статті 95 Митного кодексу України, до строків, зазначених у частині першій цієї статті не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 Митного кодексу України.

Згідно п.2 частини першої статті 192 Митного кодексу України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до частини першої статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Скаржник вважає висновки митного органу протиправними, оскільки його автомобіль перебував в ремонті, тому не можливо було вивезти його за межі України вчасно, про що відповідач був повідомлений. Зазначив, що ОСОБА_4 на час розгляду адміністративної справи 23 березня 2016 року перебував за межами України, тому був позбавлений можливості прибути на її розгляд, чим було порушено його право на захист.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженням скаржника та вважає за необхідне зазначити наступне.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 за № 1669/21981 (z1669-12) (далі - Порядок).

Пунктом 3 Розділу 8 Порядку передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Якщо керівником митного органу, у зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особою, що виконує його обов'язки, після опрацювання заяви з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків прийнято рішення про недоцільність проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, або якщо протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили відсутня можливість дістатися до місця пригоди, особі, що подала заяву про аварію або дію обставин непереборної сили, митним органом невідкладно надається письмове підтвердження факту отримання такої заяви, у якому зазначаються причини непроведення митним органом огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, яке засвідчується підписом керівника цього митного органу або особи, що виконує його обов'язки, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки. Копія такого письмового підтвердження надсилається протягом трьох робочих днів митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили.

Законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримані умови вищевказаного Порядку, оскільки він до митних органів із письмовою заявою з приводу поломки транспортного засобу не звертався. Зазначене підтверджується письмовими поясненнями самого ОСОБА_4 від 08 березня 2016 року при складанні протоколу про порушення митних правил. (а.с. 48-49).

У касаційній скарзі ОСОБА_4 факту письмового не повідомлення митного органу про поломку автомобіля не заперечує та зазначає лише про усне її повідомлення.

Недотримання позивачем вимог законодавства щодо письмового інформування найближчого митного органу про обставини події призвело до неможливості виконання митним органом вимог п. 3 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму.

З поданого позивачем акту виконаних робіт № 31 вбачається, що всі роботи по ремонту автомобіля виконано в один день - 19 лютого 2015 року, що засвідчено підписом ОСОБА_4.

З рахунку-фактури № 31 від 07 березня 2016 року не можливо дійти висновку, що автомобіль був повернутий позивачу саме 07 березня 2016 року, оскільки запис з цього приводу в документі відсутній.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що в період з 19 лютого 2016 року, тобто з часу фактичного виконання ремонтних робіт та отримання автомобіля позивачем згідно його підпису на документі, а саме по 08 березня 2016 року автомобіль був справний, проте межі території України не перетинав.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що приймаючи спірну постанову в справі про порушення митних правил, митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства.

Стосовно посилання скаржника на порушення його права на захист колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, копію протоколу від 08 березня 2016 року про порушення митних правил ОСОБА_4 отримав того ж дня про що свідчить його особистий підпис у протоколі. (а.с. 11-14)

У вищевказаному протоколі було зазначено про дату та час розгляду справи про порушення митних правил, а саме 23 березня 2016 року з 10 год. До 12 год за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі (ст. Ягодин) Волинська митниця ДФС.

Згідно частини другої статті 526 Митного кодексу України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Відповідно частини четвертої статті 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З огляду на зазначене, позивач про розгляд справи про порушення митних правил був повідомлений належним чином. Клопотань від позивача про перенесення розгляду справи не надходило.

Враховуючи викладене, посилання скаржника на порушення його права на захист є безпідставним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року

у справі № 347/800/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.