Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Григор'євої Л.І., Охрімчук Л.І.,

Барсукової В.М., Сеніна Ю.Л.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго", третя особа – закрите акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", про стягнення страхового відшкодування по договору страхування транспортного засобу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Індіго" (далі – ТДВ "СК Індіго") на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2010 року,

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 10 жовтня 2008 року ним та ТДВ "СК Індіго" укладено договір добровільного страхування транспортного засобу – автомобіля "Міцубісі Лансер", НОМЕР_1, 2007 року випуску.

27 грудня 2008 року, він рухався на своєму автомобілі по автодорозі Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь, не врахував дорожні обставини (сніговий накат), не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого його автомобіль переїхав розподільний газон, виїхав на іншу смугу руху та перекинувся, у зв’язку з чим його автомобіль зазнав технічних ушкоджень. Про дорожньо-транспортну пригоду він повідомив відповідача у встановлені договором страхування строки. Однак у виплаті страхового відшкодування йому було відмовлено, з підстав, що ця дорожньо-транспортна пригода не є страховим випадком, оскільки він не мав на колесах автомобіля зимових шин. Посилаючись на те, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування суперечить нормам чинного законодавства, просив визнати дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 27 грудня 2008 року страховим випадком, стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 56 704 грн. 57 коп., судові витрати в сумі 252 грн., 2 тис. грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 27 грудня 2008 року страховим випадком, стягнуто з ТДВ "СК Індіго" страхове відшкодування в сумі 56 704 грн. 57 коп., судові витрати в сумі 252 грн., 2 тис. грн. витрат на правову допомогу, а всього – 58 956 грн. 57 коп.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2010 року рішення районного суду в частині стягнення витрат на правову допомогу та загальної суми змінено. Стягнуто з ТДВ "СК Індіго" на користь ОСОБА_1 1 тис. грн. витрат на оплату правової допомоги, а всього – 57 956 грн. 57 коп.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ТДВ "СК "Індіго" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 10 жовтня 2008 року ОСОБА_1 та ТДВ "СК "Індіго" уклали договір добровільного страхування автомобіля марки "Міцубісі Лансер", що належить позивачу на праві власності (а.с. 9).

Згідно з довідкою взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАЇ ГУ МВС України в Донецькій області 27 грудня 2008 року о 12 годині 40 хвилин на 213 км автодороги Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь водій автомобіля марки "Міцубісі Лансер", НОМЕР_1, не обрав безпечну швидкість руху не врахував дорожні обставини (сніговий накат), переїхав розподільний газон, виїхав на іншу смугу руху та перекинувся чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 306 (а.с. 18).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не допущено порушень Інструкції з експлуатації транспортного засобу, оскільки Правилами дорожнього руху України не передбачено використання зимових та літніх шин під час експлуатації автомобіля у зимовий період, тому дорожньо-транспортна пригода, яка з ним сталася 10 жовтня 2008 року повинна бути визнана страховим випадком, у зв’язку з чим вимоги ОСОБА_1 щодо виплати йому страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування, апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення, дійшов висновку про стягнення з ТДВ "СК "Індіго" витрат на оплату правової допомоги по складанню позовної заяви, заяв про зміну позову та підготовки інших документів в сумі 1 тис. грн.

Однак висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Так, п. 31 Правил дорожнього руху України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкції підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно з підп. 5.1.3, 5.1.6 п. 5 Договору страхування та підп. 6.3.3 п. 6.3. Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 березня 2007 року № 0670528 не є страховим випадком що сталася із застрахованим транспортним засобом внаслідок, зокрема, порушення водієм правил технічної експлуатації, згідно вимог Правил дорожнього руху України щодо технічного стану й обладнання транспортного засобу та використання не за призначенням або з порушенням умов технічної експлуатації (відповідно до приписів виробника).

В порушення вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України судами не дано оцінки доводам відповідача про те, що згідно з п.п. 6-32 та п.п. 8-21 Інструкції з експлуатації "Міцубісі Лансер" передбачено, що на засніженій або на заледенілій дорозі водію потрібно керувати автомобілем, рухаючись на зимових шинах або з ланцюгом проти ковзання, та з урахуванням довідки взводу ДПС батальйону ДПС для обслуговування доріг державного значення при УДАЇ ГУ МВС України в Донецькій області, якою встановлено, що з вини позивача, який порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, не з’ясовано, чи знаходиться ця дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ушкоджено автомобіль, у безпосередньому причинному зв’язку з відсутністю зимових шин на автомобілі позивача.

За таких обставин, судові рішення відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" задовольнити частково.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 18 березня 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.