Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Восточная фруктовая компания", треті особи: Харківська регіональна філія Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", відділ земельних ресурсів у Куп’янському районі Харківської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки, відшкодування матеріальної шкоди та втраченої вигоди, визнання недійсними умов оспорюваного договору та визнання дійсними умов первісного договору оренди земельної ділянки,

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона на підставі Державного акту від 30 січня 2006 року є власником земельної ділянки розміром 3,8711 га, у тому числі: 1,8812 га ріллі та 1,9844 га багаторічних насаджень на території Грушівської сільської ради. 19 травня 2005 року на зборах пайщиків розпайованих земель ВАТ "Московський" на території Грушівської сільської ради була розглянута пропозиція генерального директора ТОВ "Восточная фруктовая компания" щодо укладення між товариством та пайщиками договорів оренди земельних ділянок із ставкою орендної плати у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації строком на п’ять років. Згодом між сторонами було укладено такий договір оренди землі, де позивач ставила свій підпис на останній сторінці та передала його відповідачу для подальшої державної реєстрації. Пунктом 9 вказаного договору орендна плата гарантувалася орендарем у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації в грошовій та натуральній формі, тобто 1 537 грн., у тому числі за оренду ріллі 266 грн., фруктових насаджень 1 271 грн. за рік. Строк орендної плати визначений до 30 грудня поточного року, починаючи з 2006 року. Відповідач в односторонньому порядку вніс суттєві зміни у договір від 1 лютого 2006 року перед його реєстрацією. Просила розірвати договір оренди від 1 лютого 2006 року, укладений між нею та ТОВ "Восточная фруктовая компания", визнавши дійсними умови первісного договору оренди земельної ділянки; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі у розмірі 8 135 грн., компенсацію орендної плати ще за рік у розмірі 1 922 грн.

Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2008 року позов задоволено частково. Визнано, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Восточная фруктовая компания" був укладений 1 лютого 2006 року договір оренди земельної ділянки на умові сплати за її використання орендної сплати у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації, що діяв та був чинним до його розірвання – 26 січня 2008 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі у розмірі 1 957 грн.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 лютого 2009 року рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2008 року скасовано та ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 25 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.