Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Мазурка В.А.,

Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В, -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажної фірми "Дніпроважбуд" (далі – ВАТ БМФ "Дніпроважбуд") до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні власником своїм майном шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2009 року,

У листопаді 2006 року ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило виселити відповідачів із кімнати НОМЕР_1 у гуртожитку АДРЕСА_1 без надання їм іншого житла, зобов’язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_1., ОСОБА_2. з реєстрації, посилаючись на те, що договір найму житла між сторонами не укладався, була досягнута домовленість лише про строк проживання, який закінчився після припинення трудових відносин ОСОБА_1. з аптекою №177.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2009 року рішення районного суду скасовано, зобов’язано усунути перешкоди в здійсненні ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов’язання відповідачів звільнити житлове приміщення – кімнату в гуртожитку АДРЕСА_1; зобов’язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_1., ОСОБА_2. з реєстрації.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позову ВАТ БМФ "Дніпроважбуд", апеляційний суд виходив із того, що спірна житлова площа в гуртожитку була надана ОСОБА_1. на склад сім’ї на період роботи в аптеці №177, який був фактично припинений у 1995 році у зв’язку з її звільненням, тому позивач на законних підставах вимагає усунення перешкод у користуванні та розпорядженні ним своєю власністю шляхом зобов’язання відповідачів звільнити спірне житлове приміщення.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки він зроблений без повного з’ясування обставин, які мають значення для справи.

Судом установлено, що сім’я Баженових вселилась до житлової кімнати НОМЕР_1, площею 18 кв. м, у гуртожитку, що розташований у будинку АДРЕСА_2, на підставі ордера №25 від 19 червня 1992 року (а. с. 5).

Після народження 24 червня 1993 року син Ілля також став мешкати на вказаній житловій площі та був включений до особового рахунку, про що свідчить довідка про проживання (а. с. 6). Факт постійного проживання членів сім’ї в зазначеній кімнати підтверджується також записом про реєстрацію в паспортах відповідачів (а. с. 87).

Гуртожиток за АДРЕСА_2 включено до статутного фонду ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" у процесі приватизації, що підтверджується переліком майна, яке передане в процесі приватизації, та наказом начальника управління з питань майна Дніпропетровської облдержадміністрації від 10 вересня 1999 року №2-В (а. с. 66- 68).

Відповідно до вимог ст. ст. 1, 19 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, які на законних підставах тривалий час (не менше п’яти років) зареєстровані та фактично проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та не мають іншого власного житла, без попереднього надання їм (їх сім’ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ВАТ БМФ "Дніпроважбуд", суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1. набула право на проживання в гуртожитку на законних підставах і на сьогоднішній день його не втратила, тому не підлягає виселенню з підстав ч. 1 ст. 132 ЖК України.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким дано правильну оцінку

Викладене свідчить про те, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке постановлене відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2009 року скасувати, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.