Головуючий у першій інстанції Ворожбянов А.М.

Доповідач Григор’єва Л.І.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Григор'євої Л.І., Косенка В.Й.,

Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 7 липня 2009 року,

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 4 вересня 1982 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_2. Вказував, що спільне життя з ОСОБА_2. не склалось, шлюбні відносини фактично припинені. Просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 7 липня 2009 року, позов задоволено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 4 вересня 1982 року, від якого мають дочку – ОСОБА_3 1987 року народження.

Пред’являючи в суді позов про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 зазначав, що їхня сім’я розпалась у 2001 році, він проживає окремо, створивши сім’ю з іншою жінкою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції у порушення норм ст. 112 СК України, ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України та роз’яснень, викладених у пп. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) не з’ясував повно і всебічно фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, можливість примирення подружжя та не зазначив у рішення час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім’ї неможливим.

Перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не звернув увагу на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, та одночасно сам допустив порушення процесуальних норм права – ст. 303, 315 ЦПК України.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України та роз’яснень викладених в пп. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) , та за змістом п. 6 ч. 3 ст. 295, ч. 2 ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України й роз’яснень, викладених у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) , апеляційний суд не може встановлювати нові обставини, якщо вони не встановлені судом першої інстанції, крім випадків, коли нові обставини підтверджуються новими доказами, які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

У порушення зазначених процесуальних норм права апеляційний суд встановив факт, який не був встановлений судом першої інстанції про припинення сторонами шлюбних відносин у 2001 році, створення позивачем нової сім’ї та дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 7 липня 2009 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Михайлівського районного суду Запорізької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.