Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання незаконними наказів та стягнення невиплаченої заробітної плати за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2007 року,

26 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі – АКБ "Укрсоцбанк") про визнання незаконними наказів відповідача від 28 квітня 2006 року № 365-п про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та від 6 жовтня 2005 року про відсторонення від роботи, про стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 25 753 грн. у зв’язку з незаконним позбавленням встановлених йому надбавок до заробітної плати у березні-квітні 2004 року, листопаді-грудні 2004 року та січні-жовтні 2005 року, про стягнення 25 753 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Посилаючись на те, що оскаржувані ним накази видані з порушенням чинного трудового законодавства, без зазначення підстав для їх видання, було принижено його честь, авторитет як начальника відділу банківської безпеки Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" та завдано моральної шкоди, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ АКБ "Укрсоцбанк" від 28 квітня 2006 року № 365-п про оголошення догани ОСОБА_1 Стягнуто з АКБ "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_1 25 753 грн. недоплаченої заробітної плати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2007 року рішення Галицького районного суду Львівської області 22 червня 2007 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У решті рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального й процесуального права, просить рішення апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2007 року скасувати, залишити в силі рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу АКБ "Укрсоцбанк" від 28 квітня 2006 року № 365-п про оголошення начальнику відділу банківської безпеки Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" ОСОБА_1 догани та стягуючи з АКБ "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_1 25 753 грн. недоплаченої заробітної плати, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення ст. 149 КЗпП України від позивача не відбирались письмові пояснення, а прийняті кредитним комітетом індивідуального бізнесу Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" 5 січня 2006 року та 7 лютого 2006 року протокольні рішення № 2 та № 24, які покладено в основу оскаржуваного наказу, не стосувались позивача. Суд також вказував на те, що відповідач, у порушення п. 7.9.2. Положення про матеріальне стимулювання персоналу філіальної мережі АКБ "Укрсоцбанк" не обґрунтував встановлення надбавки у визначеному обсязі.

Скасовуючи рішення суду в цій частині та відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд свій висновок обґрунтовував тим, що позивачем не було виконано протокольне рішення кредитного комітету індивідуального бізнесу філії відповідача від 5 січня 2006 року № 2 про зобов’язання в строк до 3 лютого 2006 року підготувати висновок по проблемним кредитам, з приводу чого ним було надано письмові пояснення 19 квітня 2006 року, а невиплачені надбавки є додатковою заробітною платою, відносно виплати якої не встановлено державних гарантій та порядок виплати якої регламентується локальними нормативними актами.

Проте повністю погодитись з такими висновками судів як першої, так і апеляційної інстанцій не можна, оскільки таких висновків суди дійшли з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника за порушення трудової дисципліни.

Як вбачається із копії наказу АКБ "Укрсоцбанк" від 28 квітня 2006 року № 365-п, виданого на підставі листа Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" від 11 квітня 2006 року № 05-32/13-2649, начальнику відділу банківської безпеки Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" ОСОБА_1 оголошено догану "…за невиконання функціональних обов’язків в частині організації роботи по погашенню проблемної заборгованості фізичних осіб та рішень кредитного комітету по індивідуальному бізнесу філії…" (без посилання на конкретні обставини та рішення).

У листі Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" від 11 квітня 2006 року № 05-32/13-2649, яке направлено у АКБ "Укрсоцбанк" та є поданням про оголошення догани начальнику відділу банківської безпеки Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" ОСОБА_1, йдеться про порушення позивачем рішень кредитного комітету по індивідуальному бізнесу філії від 5 січня 2006 року № 2, від 7 лютого 2006 року № 24 та від 22 березня 2006 року № 65.

Ураховуючи, що в наказі від 28 квітня 2006 року № 365-п про оголошення догани не зазначено, в чому конкретно виявилися порушення позивачем трудової дисципліни, які стали приводом до накладення дисциплінарного стягнення, наказ видано без посилання на конкретні обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, без урахування передбачених ст. 148 КЗпП України строків застосування дисциплінарного стягнення, помилковим є висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для визнання вказаного наказу незаконним, а правильним є рішення суду першої інстанції про визнання цього наказу незаконним.

Частиною 2 ст. 97 КЗпП України встановлено, що форми і системи оплати праці, в тому числі умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Згідно із п. 3.1 Колективного договору адміністрації та трудового колективу Львівської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" на 2004-2005 роки, встановлення схем посадових окладів, інших виплат, в тому числі заохочувальних, проводиться на підставі Положення про матеріальне стимлювання персоналу філіальної мережі АКБ "Укрсоцбанк".

Порядок визначення розміру змінного доходу працівника (надбавок та премій) визначені п. п. 7.8, 7.9 Положення про матеріальне стимулювання персоналу філіальної мережі АКБ "Укрсоцбанк", затверджених рішеннями правління АКБ "Укрсоцбанк" від 10 грудня 2003 року та від 8 грудня 2004 року.

Доплати і надбавки до заробітної плати у березні-квітні 2004 року, листопаді-грудні 2004 року та січні-жовтні 2005 року, про стягнення яких позивач заявив вимоги були встановлені встановлені наказами відповідача від 26 лютого 2004 року № 08-64/30-650 та від 29 березня 2004 року № 08-64/30-989; у квітні 2004 року – наказами від 28 квітня 2004 року № 08-64/30-1340, від 28 квітня 2004 року № 1342 та від 29 березня 2004 року № 08-64/30-990; у листопаді 2004 року – наказами від 29 листопада 2004 року № 08-64/30-3687, від 29 листопада 2004 року № 08-64/30-3688, від 28 листопада 2004 року № 08-64/30-3290 та від 29 листопада 2004 року № 08-64/30-3686; у грудні 2004 року – наказом від 27 грудня 2004 року № 08-64/04154; у січні 2005 року – наказами від 27 грудня 2004 року № 08-64/30-4155 та від 27 січня 2005 року № 08-09/30-325; у лютому 2005 року – наказами від 27 січня 2005 року № 08-09/30-326 та від 25 лютого 2005 року № 08-09/30-669; у березні 2005 року – наказами від 30 березня 2005 року № 08-09/30-1031 та від 25 лютого 2005 року № 08-09/30-671; у квітні 2005 року – наказами від 30 березня 2005 року № 08-09/30-1032 та від 27 квітня 2005 року № 08-09/30-1392; у травні 2005 року – наказами від 27 квітня 2005 року № 08-09/30-1394 та від 24 травня 2005 року № 08-09/30-1688; у черні 2005 року – наказами від 24 травня 2005 року № 08-09/30-1690 та від 24 червня 2005 року № 08-09/30-2029; у липні 2005 року – наказами від 24 червня 2005 року № 08-09/30-2030 та від 27 липня 2005 року № 08-09/30-2398; у серпні 2005 року – наказами від 27 липня 2005 року № 08-09/30-2399 та від 26 серпня 2005 року № 08-09/30-2659; у вересні 2005 року – наказами від 26 серпня 2005 року № 08-09/30-2660 та від 26 вересня 2005 року № 08-09/30-2952; у жовтні 2005 року – наказами від 26 вересня 2005 року № 08-09/30-2953 та від 28 жовтня 2005 року № 08-09/30-3318.

Ураховуючи, що вказані накази не були скасовані або визнані незаконними, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення 25 753 грн. недоплаченої заробітної плати

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2007 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 25 753 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди та відмови у визнанні незаконним наказу від 6 жовтня 2005 року про відсторонення позивача від роботи не оскаржуються.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 337, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2007 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання незаконним наказу від 28 квітня 2006 року № 365-п про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Залишити в силі рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року про визнання незаконним наказу від 28 квітня 2006 року № 365-п про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

У решті рішення апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.