Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькпромгаз", приватного підприємця ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційними скаргами приватного підприємця ОСОБА_4 (далі - ПП ОСОБА_4) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2008 року,

У лютому 2008 році ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 22 жовтня 2007 року в м.Старокостянтинові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП): автомобіль "Мітцубісі Паджеро", який належить їм на праві власності, під керуванням ОСОБА_2, зазнав механічних пошкоджень у результаті наїзду на будівельні матеріали, що знаходилися на проїзній частині дороги, за відсутності попереджувальних знаків. Будівельні матеріали належали відповідачам, які проводили ремонтні роботи. Просили стягнути з відповідачів на їхню користь 28 764 грн. 57 коп. матеріальної шкоди та 24 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10 червня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з ПП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 22 608 грн. 67 коп. матеріальної шкоди, 2 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 930 грн. 48 коп. судових витрат і на користь ОСОБА_2 2 500 грн. на відшкодування моральної шкоди; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2008 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 11 304 грн. 34 коп. завданої матеріальної шкоди та понесені судові витрати в розмірі 463 грн. 50 коп.

ПП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просять скасувати рішення апеляційного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги ПП ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Зменшуючи розмір матеріальної шкоди й відмовляючи у відшкодуванні моральної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Мітцубісі Паджеро", проявив грубу необережність, порушив п. 12.2 Правил дорожнього руху.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

За положеннями ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) роз'яснено, що груба необережність потерпілого - це знаходження в нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху і т. п., а не проста необачність.

Судом установлено, що 22 жовтня 2007 року в м. Старокостянтинові сталася ДТП, унаслідок якої був пошкоджений належний ОСОБА_1 автомобіль "Мітцубісі Паджеро", яким керував ОСОБА_2 Причиною аварії стало знаходження на проїзній частині дороги будівельних матеріалів без попереджувальних знаків. Згідно з договором підряду від 19 вересня 2007 року №19/09-А відповідальність за організацію та виконання будівельних робіт на зазначеній ділянці дороги покладено на ПП ОСОБА_4 Постановою у справі про адміністративне правопорушення останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 34 грн. за фактом ДТП, яка трапилася з ОСОБА_2 За висновком від 12 листопада 2007 року матеріальний збиток, нанесений автомобілю ОСОБА_1, оцінено в 22 608 грн. 67 коп.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

У порушення вимог ст. ст. 213 - 215, 303 ЦПК України апеляційний суд не навів доказів, на підставі яких встановив наявність грубої необережності з боку ОСОБА_2; не зазначив конкретних обставини і фактів, що підтверджують такий висновок.

Положення ст. 1193 ЦК України не передбачають відмову в задоволенні позову про відшкодування шкоди при наявності грубої необережності з боку потерпілого, проте апеляційний суд відмовив у відшкодуванні моральної шкоди саме із цих підстав.

У той же час апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо його повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 74- 76 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Повідомлення телеграфом, на яке посилається у своєму рішенні апеляційний суд, не відповідає вимогам ст. ст. 74- 76 ЦПК України та не може свідчити про належне повідомлення сторін про виклик до суду для участі в розгляді справи, так як відсутні докази про вручення телеграми (а. с. 73-76, 82-84, 87-89).

Зазначене залишилось поза увагою апеляційного суду та призвело до порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги приватного підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10 червня 2008 року та апеляційного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.