Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Московський ВДВС), Головного управління юстиції в Харківській області, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою Московського ВДВС на рішення Московського районного суду м. Харкова від 5 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на виконанні Московського ВДВС знаходився виконавчий лист про стягнення з нього за рішенням суду боргу на користь КП "Харківські теплові мережі". Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2006 року встановлено, що за період з жовтня 2005 року до лютого 2006 року з пенсії ОСОБА_1 незаконного було утримано 316 грн. 22 коп., дії державного виконавця визнано незаконними. Просив стягнути з відповідача на його користь завдану незаконними діями державного виконавця матеріальну шкоду в сумі 316 грн. 22 коп. та компенсацію за моральну шкоду - 1 333 грн. 78 коп. Суд залучив до участі у справі в якості співвідповідачів Головне управління юстиції в Харківській області, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області та КП "Харківські теплові мережі".

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 5 травня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Стягнуто на його користь із Головного управління Державного казначейства України в Харківській області матеріальну шкоду в сумі 48 грн. 71 коп. та 200 грн. на відшкодування моральної шкоди.Вирішено питання про судові витрати. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Московського ВДВС на користь ОСОБА_1. 316 грн. 22 коп. матеріальної шкоди, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про судові витрати; у решті вимог відмовлено.

Московський ВДВС звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 5 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та покладаючи стягнення на Московський ВДВС, апеляційний суд виходив із того, що відшкодування шкоди слід покласти на відділ виконавчої служби, оскільки саме дії державного виконавця визнано незаконними.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Судом установлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2003 року з ОСОБА_1. на користь КП "Харківські теплові мережі" стягнуто 436 грн. 10 коп. боргу за надані послуги та 51 грн. сплаченого судового збору. 25 травня 2005 року державний виконавець Московського ВДВС Погребняк С.М. за заявою КП "Харківські теплові мережі" виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, надавши боржнику строк для добровільного виконання до 1 червня 2005 року. 30 червня 2005 року державний виконавець надіслав до Московського районного відділення Пенсійного фонду України розпорядження про утримання 20% грошових коштів з пенсії ОСОБА_1. Стягнення проводилось до лютого 2006 року, хоча ОСОБА_1 добровільно виконав рішення суду 21 вересня 2005 року. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2006 року дії державного виконавця Московського ВДВС визнано неправомірними.

За положеннями ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

При розгляді позовів юридичних та фізичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяних діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з вимог указаних норм матеріального права, ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" та положень п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (v0014700-03) і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

За положеннями ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Апеляційний суд на вказані вимоги закону уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про стягнення матеріальної та моральної шкоди з Московського ВДВС.

Передчасними є висновки апеляційного суду й у частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки у порушення вимог ст. ст. 212, 213, 214 ЦПК України суд достатньо не перевірив розмір дійсної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 незаконними діями державного виконавця.

Допущені апеляційним судом порушення вимог матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2008 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.