Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши справу за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" доОСОБА_1 про відшкодування збитків,

У березні 2002 року акціонерний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Полтавське Центральне відділення Промінвестбанку", яка на даний час перейменована в філію "Відділення Промінвестбанку в м. Полтаві", звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між Промінвестбанком і ОСОБА_1 укладений договір № 185 від 12 липня 1996 року, відповідно до якого банк зобов'язався направити відповідача на навчання до Київського національного економічного університету, оплатити вартість його навчання і виплачувати щомісячну стипендію за успішне навчання. Відповідач за цим договором зобов'язався після завершення навчання прибути на роботу до Промінвестбанку і відпрацювати у ньому не менше 10 років, а в разі відмови чи неприбуття на роботу повернути банку кошти, витрачені на його навчання. Після закінчення навчання відповідач наказом № 258-к від 1 липня 2000 року з 1 серпня 2000 року прийнятий на роботу до Полтавського Центрального відділення Промінвестбанк і, пропрацювавши у ньому до 21 липня 2001 року, від подальшої роботи у банку відмовився без поважних причин.

Оскільки відповідач без поважних причин припинив роботу в Промінвестбанку, чим порушив умови укладеного між сторонами договору, він має відшкодувати банку завдані збитки.

Не погоджуючись із заявленим позовом, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами та просив визнати укладений договір № 185 недійсним з тих підстав, що на час його підписання він був неповнолітнім та згоди батьків на його підписання не було отримано.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27 серпня 2007 року у задоволенні позовних вимог акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 жовтня 2007 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 серпня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ЗАТ АК "Промінвестбанк" ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 18 755 грн. 64 коп. сплачених за договором в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 12 липня 1996 року між позивачем та ОСОБА_1, якому на той час було 17 років та 9 місяців, укладено договір № 185 про підготовку бакалавра з економіки на платній основі.

Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов'язання направити відповідача на навчання до Київського національного економічного університету, здійснювати оплату вартості його навчання та виплачувати стипендію, а відповідач зобов'язався у період навчання в університеті оволодіти всіма видами професійної діяльності, які передбачені відповідною кваліфікаційною характеристикою бакалавра за професійним спрямування "облік і аудит". Після закінчення навчання відповідач зобов'язався у місячний термін прибути на роботу до Промінвестбанку і відпрацювати на зазначеному підприємстві не менше 10 років.

У пункті 4.3 договору передбачено, що відповідач у разі його відрахування з числа студентів університету до закінчення терміну його навчання, відмови чи неприбуття на роботу за направленням зобов'язаний повернути банку гроші, витрачені на його навчання, з урахуванням індексу інфляції, виплачену стипендію та відшкодувати понесені збитки.

Умови зазначених договорів позивачем виконані.

30 червня 2000 року відповідач отримав диплом КВ 13103029 з кваліфікацією бакалавра з обліку та аудиту, викладача економіки.

Наказом № 258-к від 1 липня 2000 року ОСОБА_1 з 1 серпня 2000 року прийнято на роботу на посаду бухгалтера відділу обліку та звітності у філію "Відділення Промінвестбанку в м. Полтаві". Пропрацювавши до 21 червня 2001 року ОСОБА_1 без поважних причин не став з'являтися на роботу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Промінвестбанку, суди виходили із того, що укладеним між сторонами кредитним договором № 17-1147/2 від 3 липня 2000 року, за яким передбачалося, що банк надає йому кредит для відшкодування грошових витрат банку, здійснених на його навчання у ВУЗІ, фактично змінено природу правовідносин, які існували між банком та відповідачем при укладенні договору № 185 від 12 липня 1996 року та відбулася зміна одного зобов'язання іншим, згідно яких відповідач відшкодував позивачу вартість його навчання у розмірі 9 795 грн. Крім того, відповідачем належним чином виконані зобов'язання, передбачені договорами № 185 від 12 липня 1996 року та № 234 від 31 грудня 1996 року, зокрема, щодо навчання та прибуття на роботу, тому підстави для стягнення завданих відповідачем збитків відсутні.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Передбачені зазначеними договорами № 185 від 12 липня 1996 року та № 234 від 31 грудня 1996 року зобов'язання по здійсненню оплати за навчання відповідача у розмірі 17 251 грн. 84 коп. та прийняття його після закінчення ним університету на роботу за отриманою спеціальністю банком виконані, чого відповідачем не оспорюється.

Як зазначає позивач, ОСОБА_1 не бажав працювати у банку, проте визнавав суму, що сплатив банк за його навчання, був згодний її виплатити, і тому погодився на зміну зобов'язань, підписавши кредитний договір № 17-1147/2 від 3 липня 2000 року, за яким передбачалося, що банк надає йому кредит для відшкодування грошових витрат банку, здійснених на його навчання у ВУЗІ, тобто відповідач фактично погодився повернути сплачені банком гроші шляхом укладення кредитного договору, після укладення якого звільнився з роботи.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2004 року цей кредитний договір хоча і визнано недійсним, проте попередні договори № 185 від 12 липня 1996 року та № 234 від 31 грудня 1996 року, укладені між сторонами залишилися у силі.

Не перевірені судом і доводи позивача про те, що відповідач хоча і уклав договір у неповнолітньому віці, проте досягнувши повнолітнього віку у наступному схвалив цей договір тим, що за цим договором приймав оплату за навчання, виконував його умови, зокрема уклав трудовий договір, погодився повернути гроші тощо, тому досягнувши повної дієздатності він взяв на себе усі права та обов'язки за укладеними договорами і зазначені ним підстави не звільняють його від обов'язків за цим договором.

Оскільки судові рішення ухвалені без повного з'ясування усіх обставин справи та висновки судів зроблені усупереч наданим доказам, чим порушені норми матеріального та процесуального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ЗАТ АК "Промінвестбанк" задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 17 жовтня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.